› metod-mat › macro-control-works.pdf · ЗБІРНИК МЕТОДИЧНИХ...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В. ДАЛЯ

кафедра «Управління персоналом і економічна теорія»

ЗБІРНИК МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

з дисципліні «Макроекономіка»

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

«Управління персоналом і економічної теорії»

Протокол № ____ від ____________________

Луганськ – 2012

–1–

УДК 330.5 Макроекономіка: Збірник методичних матеріалів для виконання контрольних робит для

студентів економічних спеціальностей заочної форми навчання / Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля; укладач І.Г. Филиппова. – Луганськ, 2012. ― 70 c.

Збірник структуроване відповідно до плану лекцій, затвердженим кафедрою управління персоналом і економічної теорії Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, і містить короткий огляд основних понять по окремих темах, зразки рішення задач і перелік завдань для самостійної роботи студентів, а також глосарій основних понять і список рекомендованої літератури.

Основною метою пропонованого збірника є розвиток у студентів навиків моделювання економічних процесів, освоєння прийомів рішення задач графоаналітичним і табличним методом, розуміння основних макроекономічних закономірностей і взаємозв'язків.

Пропоновані задачі можуть бути використані як в процесі проведення семінарських і практичних занять, так і для виконання контрольних робіт.

Укладач: І.Г. Филиппова Відповідальний за випуск В.Г. Сумцов Рецензент Г.С. Балахнін

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 3

Тема 1. Макроекономіка як наука 5

Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків 8

Приклади рішення завдань 11

Тема 4. Сукупний попит і сукупна пропозиція 13

ПРИКЛАДИ РІШЕННЯ ЗАВДАНЬ 13


Тема 6. Сукупні витрати і ВВП 21

ПРИКЛАДИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ 21

ТЕМА 8. Фіскальна политика 24

ТЕМА 9. Грошовий ринок і монетарна політика 26


ПРИКЛАД побудови кривої IS по даним кривих заощаджень і інвестицій. 31

ТЕМА 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності 26

ТЕСТИ 27

Завдання 31

ЗАВДАННЯ № 1 31



Глосарій основних понять 66

Список літератури, яка рекомендується для вивчення 71

Дополнительная: 71

–3–

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дисципліна «Макроекономіка» вивчається студентами економічних спеціальностей

відповідно до навчального плану і програми, затверджених на кафедрі управління

персоналом і економічної теорії.

Мета дисципліни «Макроекономіка» – придбання основ знань у області

макроекономіки і формування навиків їх застосування при ухваленні управлінських

рішень.

Макроекономіка – галузь економічної науки, вивчаюча поведінку економіки як

єдиного цілого з погляду забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної

зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу.

Макроекономічна теорія зосереджує увагу головним чином на таких питаннях, як

національний дохід і виробництво, норма безробіття, інфляція, платіжний баланс, курси

валют, державний бюджет, державний борг, шляхи, на основі яких держава може

збільшувати свої грошові доходи і витрати, методи дії грошової і банківської систем на

економіку.

Пропоновані нижче задачі дозволять студентам легше оволодіти термінологією

макроекономіки, її основними інструментами. При роботі над матеріалом курсу студент

повинен ознайомитися із змістом тем, які становлять програму курсу.

Тематичний план дисципліни включає 12 тем:

Тема 1. Макроекономіка як наука.

Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків.

Тема 3. Макроекономічна нестабільність.

Тема 4. Сукупний попит і сукупна пропозиція.

Тема 5. Споживання, заощадження і інвестиції.

Тема 6. Сукупні витрати і ВВП.

Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання.

Тема 8. Фіскальна політика.

Тема 9. Грошовий ринок і монетарна політика.

Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності.

Тема 11. Ринок праці і соціальна політика.

Тема 12. Економічне зростання.

–4–

Самостійна робота студентів

Мета самостійної роботи є поглиблене вивчення окремих тем, повторення

лекційного матеріалу, підготовка до практичних занять. Зміст самостійної роботи:

1. Закономірності і концепції макроекономічної теорії. Характеристика економічних

систем розвинених країн світу.

2. Характеристика СНР в Україні. Методологічні принципи побудови СНР.

Макроекономічні показники в Україні.

3. Ринок праці і його формування в Україні. Динаміка робочої сили. Безробіття і її

особливості. Регулювання зайнятості населення державою. Форми соціального захисту

населення.

4. Інфляційні процеси в економіці України. Причини виникнення інфляції, шляхи її

подолання. Досвід боротьби з інфляцією в зарубіжних країнах.

5. Рівновага на товарному ринку. Динаміка сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Оцінка перспектив розвитку економіки України.

6. Державне регулювання економіки. Принципи кейнсіанської і монетарної теорії.

Особливості державного регулювання в країнах перехідної економіки.

7. Податкова політика держави. Ефективність податкової системи в Україні. Шляхи

вдосконалення податкової системи.

8. Кредитно-грошова політика як чинник стабілізації економічного розвитку країни.

Політика НБУ у сфері фінансів і зовнішньоекономічної діяльності. Структура банківської

системи в Україні.

9. Динаміка доходів населення України. Співвідношення рівня споживання і

заощаджень, його оцінка. Динаміка інвестиційних витрат і чинники, які її визначають.

10. Формування ринкової інфраструктури в Україні. Особливості роботи

ринкових установ і організацій.

11. Тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з іншими

країнами. Інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

12. Структурна криза в Україні. Шляхи його подолання. Структурна політика

держави.

13. Нестабільність економічного розвитку. Економічні цикли і їх

характеристика. Особливості економічної кризи в Україні.

14. Забезпечення економічного зростання. Чинники економічного зростання.

Моделі економічного зростання. Перспективи економічного зростання в Україні.

–5–

ТЕМА 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА

Макроекономіка – це наука, яка вивчає поведінку економіки в цілому або її

крупних сукупностей (агрегатів1). При цьому економіка розглядається як велика, складна,

єдина, ієрархічно організована система2, тобто сукупність економічних процесів і явищ і

їх показників3.

Основними проблемами, які досліджує макроекономіка, є:

Економічне зростання, його чинники і темпи;

Економічний цикл, його причини;

Зайнятість і безробіття;

Загальний рівень цін і інфляція;

Рівень ставки відсотка і грошовий обіг;

Стан державного бюджету і фінансування бюджетного дефіциту;

Стан платіжного балансу і валютний курс.

Моделювання і абстрагування є основним методом макроекономічного аналізу. Всі

макроекономічні процеси вивчаються на основі побудови моделей. Макроекономічні

моделі є формалізованим (графічнім або алгебраїчним) описом економічних процесів і

явищ з метою виявлення основних взаємозв'язків між ними. Для побудови моделі

необхідно виділити істотні, найважливіші характеристики для кожного досліджуваного

явища і абстрагуватися від неістотних явищ і чинників. Таким чином, модель є деяким

спрощеним віддзеркаленням дійсності, що дозволяє виявити основні закономірності

розвитку економічних процесів і розробити варіанти рішення складних макроекономічних

проблем, таких як економічне зростання, інфляція, безробіття і ін.

Макроекономічні моделі можуть виступати у вигляді: функцій, графіків, схем і

таблиць, що дозволяє зрозуміти взаємозалежності між макроекономічними величинами,

причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами. У макроекономіці виділяють

різні види функцій:

а) поведінкові, що характеризують поведінку економічних агентів. Наприклад,

функція споживання:

da YMPCCC , (1)

1 Сукупність елементів, утворюючих систему або її частину. 2 Сукупність елементів (об'єктів) і зв'язків між ними 3 Показник – це узагальнена характеристика властивостей об'єкту або процесу. Показник виступає

методологічним інструментом, що забезпечує можливість перевірки теоретичних положень за допомогою емпіричних даних. Розрізняють якісні показники, що фіксують наявність або відсутність певної властивості, і кількісні показники, що фіксують міру розвитку певної властивості.

–6–

де aC – автономне споживання, не залежне від рівня доходу; dY – дохід у

розпорядженні; MPC – гранична схильність до споживання (показує, як зміниться

величина споживання при зміні величини доходу dY на одиницю);

б) технологічні, описують технологію виробництва. Наприклад, виробнича

функція:

),( LKfY , (2)

де Y – величина сукупного випуску, яка визначається обсягами ресурсів капіталу

(K) і праці (L), тобто кількістю основних економічних ресурсів;

в) інституційні, що показують дію інституційних чинників (параметрів державного

управління) на макроекономічні величини. Наприклад, функція податків:

YtTT a , (3)

де T – величина податкових надходжень, aT – автономні (акордові) податки, не

залежні від рівня доходу, t – ставка податку, Y – рівень сукупного доходу (випуску);

г) дефінітивні, що відображають визначення тієї або іншої макроекономічної

величини. Наприклад, функція сукупного попиту, який за визначенням є сумою попитів

всіх макроекономічних агентів має вигляд:

nXGICAD , (4)

де C – попит домогосподарств (споживчі витрати), I – попит фірм (інвестиційні

витрати), G – попит держави (державні закупівлі товарів і послуг) і nX – попит

іноземного сектора (чистий експорт).

Моделі включають два види змінних: екзогенні і ендогенні.

Екзогенні показники – це ті, що задаються ззовні. Їх значення формуються поза

моделлю. Ендогенні показники – це ті, значення яких формуються усередині моделі. Це

залежні показники моделі.

В макроекономіці виділяють ще дві групи показників: потоки і запаси.

Потік – це показник, вимірюваний в одиницю часу (у місяць, в квартал, в рік), і

характеризує сам перебіг економічних процесів в часі. Запас – це показник, який може

бути зміряний тільки в певний момент часу і характеризує стан об'єкту на конкретну дату.

Потоки викликають зміну в запасах.

Макроекономічні показники можуть бути абсолютні і відносні. Абсолютні

показники вимірюються в грошовому (вартісному) виразі або в кількості чоловік. Відносні

показники вимірюються у відсотках або частках одиниці.

–7–

Відтоки – це будь-яке використання доходу не на покупку виробленої всередині

країни продукції. Ін'єкції – це будь-яке доповнення до споживацьких витрат на продукцію,

вироблену усередині країни.

–8–

ТЕМА 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ

НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

Система національних рахунків4 (СНР) є сукупністю статистичних

макроекономічних показників, що характеризують величину сукупного продукту

(випуску) і сукупного доходу, що дозволяє оцінити стан національної економіки.

Основними показниками в СНР виступають три показники сукупного продукту:

валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий

національний продукт (ЧНП) і три показники сукупного доходу: національний дохід (NI),

особистий дохід (PI), особистий дохід у розпорядженні (DI). Величина ВНП відрізняється

від величини ВВП на величину чистих доходів факторів виробництва5. У сучасних умовах

у зв'язку з інтернаціоналізацією економічних і господарських зв'язків виникають

складнощі розрахунків валового національного продукту (ВНП), оскільки національні

фактори виробництва кожної країни використовуються в багатьох інших країнах світу.

Тому основним показником сукупного обсягу випуску став валовий внутрішній продукт

(ВВП).

Споживчі витрати (consumption spending – С) – це витрати домогосподарств на

покупку товарів і послуг. Вони складають від 2/3 до 3/4 сукупних витрат, є основним

компонентом сукупних витрат і включають::

витрати на поточне споживання, тобто на покупку товарів короткострокового

користування (до таких відносяться товари, що служать менше одного року, але слід

проте помітити, що весь одяг, незалежно від терміну її дійсного використовування – 1

день або 5 років – відноситься до поточного споживання);

витрати на товари тривалого користування, тобто товари, що служать більше

одного року (до них відносяться меблі, побутова техніка, автомобілі, яхти, особисті літаки

і ін., при цьому виняток становлять витрати на покупку житла, які вважаються не

споживацькими, а інвестиційними витратами домогосподарств);

4 Перші спроби розробити систему макроекономічних показників, що дозволяють оцінити стан

національної економіки, були зроблені в різних країнах ще в років першої світової війни з метою оцінки військового і економічного потенціалу воюючих держав. Подальший розвиток вони одержали у середині 20-х років в період бурхливого підйому в економіках розвинених країн з метою прогнозування тенденцій економічного розвитку. Дослідження проводилися в спеціально створеній на початку 20-х років в США приватної організації – Національному Бюро Економічних Досліджень. Цю роботу очолив відомий американський економіст Уеслі Клер Мітчелл, що займався проблемами економічних циклів, вивчення яких неможливе за відсутності системи макроекономічних показників.

5 Факторний дохід – дохід, створюваний факторами виробництва: капіталом, працею і землею (природні фактори), підприємницькою здатністю.

–9–

витрати на послуги (сучасне життя неможливо уявити собі без наявності

великого спектру послуг, причому частка витрат на послуги в загальній сумі

споживацьких витрат постійно зростає).

Споживчі витрати (С) = витрати домогосподарств на поточне споживання +

витрати на товари тривалого користування (за винятком витрат домогосподарств на

покупку житла) + витрати на послуги

Інвестиційні витрати (investment spending – I) – це витрати фірм і на покупку

інвестиційних товарів. Під інвестиційними товарами розуміються товари, що збільшують

запас капіталу. Інвестиційні витрати включають:

інвестиції в основний капітал, які складаються з витрат фірм: а) на покупку

устаткування і б) на промислове будівництво (промислові будівлі і споруди);

інвестиції в житлове будівництво (витрати домогосподарств на покупку

житла);

інвестиції в запаси (товарно-матеріальні запаси включають: а) запаси

сировини і матеріалів, необхідні для забезпечення безперервності процесу виробництва;

б) незавершене виробництво, що пов'язане з технологією виробничого процесу;

в) запаси готової (виробленою фірмою), але ще не проданої продукції.

ЧИСТІ ІНВЕСТИЦІЇ = чисті інвестиції в основний капітал + чисті інвестиції в

житлове будівництво + інвестиції в запаси

ВАЛОВІ ІНВЕСТИЦІЇ = чисті інвестиції + амортизація (вартість спожитого

капіталу)

Державні закупівлі товарів і послуг (government spending - G) включають:

державне споживання (витрати на державні установи і організації, що

забезпечують регулювання економіки, безпеку і правопорядок, політичне управління,

соціальну і виробничу інфраструктуру, а також оплату послуг (дарування) працівників

державного сектора);

державні інвестиції (інвестиційні витрати державних підприємств).

Слід відрізняти поняття «державних закупівель товарів і послуг» (government

spending) і поняття «державних витрат» (government spending). Останнє поняття включає

також трансфертні платежі і виплати відсотків по державних облігаціях, які не

враховуються у ВВП, оскільки не є ні товаром, ні послугою, надаються не в обмін на

товари і послуги і є результатом перерозподілу сукупного доходу.

Чистий експорт (net export – Xn) є різницею між доходами від експорту (export –

Ex) і витратами по імпорту (import – Im) країни і відповідає сальдо торгового балансу:

Xn = Ex – Im.

–10–

ВВП по витратах = споживчі витрати (С) + валові внутрішні інвестиції (Ig) +

державні закупівлі (G) + чистий експорт (Xn)

Всі основні показники в системі національних рахунків відображають результати

економічної діяльності за рік, тобто виражені в цінах даного року (у поточних цінах) і

тому є номінальними. Номінальні показники не дозволяють проводити як порівняння між

різними країнами, так і порівняння рівня економічного розвитку однієї і тієї ж країни в

різні періоди часу. Такі порівняння можна робити тільки за допомогою реальних

показників (показників реального обсягу виробництва і реального рівня доходу), які

виражені в незмінних (зіставних) цінах. Тому важливо розрізняти номінальні і реальні

(очищені від впливу зміни рівня цін) показники.

Номінальний ВВП – це ВВП, розрахований в поточних цінах, в цінах даного року.

На величину номінального ВВП надають вплив два чинники:

зміна реального об'єму виробництва

зміна рівня цін.

Щоб визначити реальний ВВП, необхідно «очистити» номінальний ВНП від дії на

нього зміни рівня цін.

цінрівеньЗагальнийВВПйНомінальниВВПРеальний

Загальний рівень цін розраховується за допомогою індексу цін. Очевидно, що в

базовому році номінальний ВВП рівний реальному ВВП, а індекс цін рівний 100% або 1.

Розрізняють декілька видів індексів цін: 1) індекс споживацьких цін; 2) індекс цін

виробників; 3) дефлятор ВВП і ін.

Індекс споживчих цін (Consumer Price Index – CPI) розраховується на основі

вартості ринкової споживчої корзини, яка включає набір товарів і послуг, споживаних

типовою міською сім'єю протягом року. У розвинених країнах споживацька корзина

включає 300-400 видів споживацьких товарів і послуг. Індекс цін виробників

розраховується як вартість корзини товарів виробничого призначення (проміжної

продукції). Ці індекси статистично підраховуються як індекси з вагами (обсягами)

базового року, тобто як індекс Ласпейреса:

%100

j

bj

bj

j

bj

tj

qp

qpCPI ,

де tjp – ціна на j–й товар (послугу) у поточному році; b

jp – ціна на j–й товар

(послугу) у базовому році; bjq – обсяг виробництва j–го товару (послуги) у базовому році.

–11–

Дефлятор ВВП розраховується на основі вартості корзини кінцевих товарів і

послуг, вироблених в економіці протягом року. Статистично дефлятор ВВП виступає як

індекс Пааше, тобто індекс з вагами (обсягами) поточного року:

%100

j

tj

bj

j

tj

tj

qp

qpВВПДефлятор

де tjq – обсяг виробництва j–го товару (послуги) у поточному році.

Відмінності CPI від дефлятора ВВП, крім того, що при їх підрахунку

використовується різна вага (базового року для CPI і поточного року для дефлятора ВВП),

полягають в наступному:

CPI розраховується на основі тільки цін товарів, що включаються в

споживацьку корзину, а дефлятор ВВП враховує всі товари, вироблені економікою;

при підрахунку CPI враховуються і імпортні споживацькі товари, а при

визначенні дефлятора ВВП тільки товари, вироблені національною економікою;

для визначення загального рівня цін і темпу інфляції можуть

використовуватися і дефлятор ВВП, і CPI, але CPI служить також основою для розрахунку

темпу зміни вартості життя і «межі бідності» і розробки на їх основі програм соціального

забезпечення.

У зв'язку з тим, що обидва індекси мають недоліки і не можуть точно визначити

зміну загального рівня цін, може використовуватися індекс Фішера, який знімає ці

недоліки і є середнє геометричне з індексу Пааше і індексу Ласпейреса:

LPF III

Індекс Фішера використовується для точнішого розрахунку темпу зростання

загального рівня цін, тобто темпу інфляції..

Темп інфляції:

%1001

1

CPICPICPI

ПРИКЛАДИ РІШЕННЯ ЗАВДАНЬ

1. Якщо споживчі витрати зросли на 200 млн. грн., інвестиційні витрати

збільшились на

50 млн. грн., державні витрати залишились на рівні попереднього року, експорт країни

–12–

скоротився на 100 млн. грн., а імпорт збільшився на 80 млн. грн., як змінився ВВП

країни.

Рішення:

Зміни обсягу номінального ВВП: 708010050200 Y млн. грн.

2. В умовної економіці вироблено за поточний рік всього 4 товари. Ціни і обсяги

виробництва товарів у поточному і базовому році наведені у таблиці:

У поточному році У базовому (попередньому) році Товар Кількість

товару Ціна за одиницю (грн.) Кількість товару Ціна за одиницю (грн.)

1 100 8 150 6 2 50 6 30 5 3 200 7 180 5 4 150 10 200 8 5 – – 100 15

Треба розрахувати: 1) ВВП базового року; 2) ВВП поточного року; 3) дефлятор

ВВП;

4) реальний ВВП поточного року.

Рішення:

Номінальний ВВП поточного року: 40001015072006508100 tY грн.

ВВП базового року: 505015100820051805306150 bY грн.

%145%10027504000%100

8150520055061004000

ВВПДефлятор

Реальний ВВП поточного року: 62,2758%100%145

4000real

tY грн..

–13–

ТЕМА 4. СУКУПНИЙ ПОПИТ І СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ

Рівновага товарного ринку забезпечується співвідношенням сукупного попиту на

товари і послуги (AD - aggregate demand) і сукупної пропозиції товарів і послуг (AS –

aggregate supply).

Попит на товарному ринку пред'являють всі макроекономічні агенти

(домогосподарства, фірми, держава і іноземний сектор). Тому сукупний попит можна

визначити як суму попитів всіх макроекономічних агентів на кінцеві товари і послуги або

як суму сукупних витрат в економіці.


Приклад 1. Крива сукупного попиту задається таблицею:

Y 80 160 240 320 400 480 560 ADP (%) 700 600 500 400 300 200 100

Криву сукупної пропозиції представлено графіком:

P

050

100150200250300350400450500550600650700750800850900

0 80 160 240 320 400 480 560 640 720 800

AD/AS

240

160

AD

ADleft

ADright AS

A

B

C

Y 0Y left Y righ

P 0 = P left

P righ

–14–

Треба встановити рівноважний ВВП та рівноважний рівень цін:

1) для початкової кривої AD; 2) для кривої сукупного попиту, зміщеної управо на 240;

3) для кривої сукупного попиту, зміщеної вліво на 160.

Рішення:

Будуємо початкову криву AD по даним таблиці (см. рис.), та знаходимо її перетин з

кривою AS – це буде точка А. У цей точці буде рівноважний рівень ВВП та рівноважний

рівень цін, тому що сукупний попит і сукупна пропозиція однакові. Опустимо

перпендикуляри до осей і знаходимо, що рівноважний ВВП: 4800 Y та рівноважний

рівень цін: 2000 P %.

Для побудові кривої AD, зміщеної управо ( rightAD ), треба до кожного значення Y,

які приведені у таблиці, додати 240 (розглядаємо частину таблиці до значення Y < 480):

Далі будуємо криву rightAD та знаходимо її перетин з кривою AS – це буде крапка

В. знаходимо, що рівноважний ВВП: 560rightY та рівноважний рівень цін: 400rightP %.

Для побудові кривої AD, зміщеної вліво ( leftAD ), треба кожне значення Y, які

приведені у таблиці, зменшити на 160 (розглядаємо частину таблиці, в який значення Y >

160):

Далі будуємо криву rightAD . Але ціни не гучки до зниження (ефект храповика).

Тому рівень цін у короткостроковому періоди не зміниться. Слід провести лінію на рівні

ціни 2000 leftPP % та знайти її перетин з кривою сукупного попиту. Це буде точка С.

Знаходимо, що рівноважний ВВП: 320leftY та рівноважний рівень цін: 200leftP %.

Приклад 2.

rightY 160 400 480 560 640 AD

rightP (%) 400 300 200 100 400

leftY 80 160 240 320 400 AD

leftP (%) 500 400 300 200 100

–15–

За даними таблиці визначите: 1) рівноважний рівень цін; 2) рівноважну ціну і

рівноважний обсяг ВВП, якщо крива сукупного попиту зсунеться: а) вліво на 100 млрд.

дол.; б) управо на 100 млрд. дол.

Реальний сукупний попит (млрд. дол.)

Рівень цін (індекс цін, %)

Реальна сукупна пропозиція (млрд. дол.)

100 300 400 200 250 400 300 200 300 400 150 200 400 150 100

Рішення.

З таблиці легко встановити, що обсяг сукупного попиту (300 млрд. дол.) рівняється

обсягу сукупної пропозиції (300 млрд. дол.) при рівні цін 200%.

Якщо крива сукупного попиту зсунеться вліво на 100 млрд. дол. (крива leftAD ),

рівень цін у короткостроковому періоді не зміниться (тобто залишиться на рівні 200%), а

обсяг сукупного попиту при такому рівні цін буде 200 млрд. дол. (див. рис.)

Якщо крива сукупного попиту зсунеться вправо на 100 млрд. дол. (крива rightAD ),

рівень цін підвищиться, і обсяг сукупного попиту збільшиться до 350 млрд. дол. (див.

рис.) Тема 5. Споживання,

заощадження і інвестиції

Величина доходу

у розпорядженні

домогосподарств є

основним чинником, що визначає

динаміку споживання і

заощадження.

Динаміка

інвестицій визначається, перш за все, динамікою процентних ставок, що знаходить

віддзеркалення у відповідних функціях споживання, заощаджень і інвестицій.

1. Проста функція споживання має вигляд:

)( TYMPCCC a , (5.1)

100

150

200

250

300

350

100 200 300 400

Q

P

AD

ADrig

ht

ADleft

100 100

350

AS

200

–16–

Рис. 1. Функція споживання

Рис. 2. Функція заощаджень

де С – споживчі витрати; aC – автономне споживання, величина якого не залежить

від розмірів поточного доходу у розпорядженні (життя у борг); MPC – гранична

схильність до споживання; Y – дохід; T – податкові відрахування; TYYd – дохід у

розпорядженні (дохід після внесення податкових відрахувань).

Гранична схильність до споживання – частка приросту витрат на споживацькі

товари в будь-якій зміні доходу, що розташовується:

dYCMPC

, (5.2)

де C – приріст споживацьких витрат, dY – приріст доходу у розпорядженні.

Зміна MPC графічно відбивається в зміні тангенса кута нахилу прямої споживання

С

(рис. 1). Наприклад, якщо MPC складало 25% від приросту доходу ( dY ) – пряма 1C , то в

результаті збільшення схильності до споживання (MPC = 50%) – пряма 2C , сукупні

доходи суспільства в цілому збільшаться від 1Y до 2Y .

2. Функція заощаджень має вигляд:

)( TYMPSCS a ,

де S – величина

заощаджень в приватному секторі;

aC – автономне споживання; MPS

– гранична схильність до

заощадження; Y – дохід; T –

податкові відрахування.

Зміна MPS графічно

відбивається в зміні тангенса кута

нахилу прямої заощадження (рис.

2). Якщо MPC збільшується

(пряма 1C на рис. 1), то MPS скорочується (пряма 2S на рис. 2), що природно веде до

збільшення доходів суспільства в цілому.

Гранична схильність до заощадження – частка приросту заощаджень в будь-якій

зміні доходу у розпорядженні:

–17– Рис. 3 Функція інвестицій

dYSMPS

, (5.3)

де S – приріст заощаджень, dY – приріст доходу у розпорядженні.

Оскільки дохід у розпорядженні є сумою споживання С і заощадження S

( SCYd ), то і приріст доходу викликає певний приріст споживання C і

заощадження S , отже MPC+MPS складає приріст доходу dY .

1MPSMPC (5.4)

3. Функція автономних інвестицій:

RdII a , (5.5)

де I – інвестиційні витрати; aI – автономні інвестиції, визначувані зовнішніми

економічними чинниками (запаси корисних копалин і т.д.); R – реальна ставка відсотка; d

– емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка.

Чинники, що визначають динаміку інвестицій:

очікувана норма чистого прибутку;

реальна ставка відсотка;

рівень оподаткування;

зміни в технології виробництва;

наявний основний капітал;

економічні очікування;

динаміка сукупного доходу.

Із зростанням сукупного доходу автономні інвестиції доповнюються

стимулюючими, величина яких зростає у міру зростання ВВП. Позитивна залежність

інвестицій від доходу може бути представлена у вигляді функції:

YMPIRdII a , (5.6)

де Y – сукупний дохід, MPI – гранична схильність до інвестування, яка означає

приріст витрат на інвестиції при зміні доходу і розраховується по формулі:

YIMPI

. (5.7)

Чім більша частина від приросту

доходу інвестується, тим більше будуть

доходи суспільства (рис. 3).

–18–

Основні чинники нестабільності інвестицій:

тривалі терміни служби устаткування;

нерегулярність інновацій;

мінливість економічних очікувань;

циклічні коливання ВВП.

Невідповідність планів інвестицій і заощаджень обумовлює коливання фактичного

обсягу виробництва навколо потенційного рівня, а також невідповідність фактичного

рівня безробіття природному. Цим коливанням сприяє низька еластичність заробітної

платні і цін у бік пониження (тобто якщо ціни знижуються, то заробітна платня – ні,

оскільки це загрожує втратою кваліфікованих працівників).


1. Визначте за допомогою графіка (рис. 4):

а) Чому рівна гранична схильність до споживання?

б) При якому значенні доходу (крива споживчих витрат 0C ) заощадження будуть

рівні 40?

в) Якщо автономне споживання зросте на 160 (від початкового, заданого кривій

споживчих витрат 0C ), з якого значення доходу DI заощадження будуть не негативними?

2. Чи змінилася гранична схильність до заощадження при зрушенні кривої

споживчих витрат ( 0C → 1C ) в даному прикладі?

–19–

04080

120160200240280320360400440480520560600640680720760800840880920960

100010401080112011601200

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1100

1200DI

C

I*

0C

1C

Рис. 4. Криви споживчих витрат залежно від доходу у розпорядженні

∆С

∆DI

3. Чому повинні бути рівні заплановані інвестиції в економіці при рівні доходу DI*

(крива споживачих витрат 0C ), щоб досягти рівноважного ВВП? Чому будуть рівні

фактичні інвестиції інакше? У чому вони виражатимуться?

Рішення:

а) Гранична схильність до споживання визначається згідно формулі (5.2), при чому

треба визначити, як зростуть споживчі витрати при любому зростанню доходу у

розпорядженні. Наприклад, якщо дохід зросте від 600 до 800 (тобто 200), відповідне

зростання споживчих витрат буде від 520 до 680, тобто 680 – 520 = 160. Тепер можна

визначити граничну схильність до споживання:

8,0200160

MPC

б) Заощадження – це інтервал між кривою споживчих витрат та бісектрисою, яка

проведена пунктирною лінією. Усі точки бісектриси – це точки, у яких споживчі витрати і

доход у розпорядженні однакові. Але ж крива споживчих витрат 0C відрізняється від

–20–

бісектриси, і перетинається з нею лише у одної точці – точці А (DI = 200, C = 200). Це

означає, що у всіх точках кривої 0C , які лежать зліва від точки А, споживчі витрати

будуть більше, ніж доход у розпорядженні (життя у борг). У всіх точках управо від точки

А споживчі витрати менше, чим доход, тобто частина доходу зберігається. Таким чином,

заощадження будуть визначаться:

S = DI – C. У точці А заощадження будуть 0, а при рівні доходу DI = 400 заощадження

будуть:

400 – 360 = 40.

в) автономне споживання – це точка, де крива 0C перетинається з віссю С, тобто

40. Збільшення автономного споживання на 160 означає зміщення кривої 0C вгору (крива

1C ). Крива 1C перетинається з бісектрисою у точці DI = 1000. Від цей точці заощадження

будуть не негативними (тобто більше 0).

Гранична схильність до заощадження залежить від кута нахилу кривої С, а він не

змінився, тобто гранична схильність до заощадження (так саме і гранична схильність до

споживання) не змінюється при зміщенні кривої.

При рівні доходу DI* (тобто 800) заощадження будуть: 800 – 680 = 120. Рівновага

забезпечується тотожністю заощаджень та інвестицій. Якщо заплановані інвестиції будуть

також 120, то ВВП буде рівноважним. Якщо заплановані інвестиції будуть менш 120,

виникають незаплановані інвестиції у вигляді товарно-матеріальних запасів.

–21–

ТЕМА 6. СУКУПНІ ВИТРАТИ І ВВП

Для того, щоб досліджувати, як встановлюється рівновага, слід ввести поняття

фактичних і планованих витрат. Фактичні витрати завжди рівні випуску (Е = Y), а

плановані можуть бути не рівні випуску. Якщо плановані витрати менше випуску (Е < Y),

то фірми не зможуть продати частину виробленої продукції, і товарні запаси фірм

збільшаться, тобто відбудеться накопичення запасів непроданої продукції. Якщо

плановані витрати більше випуску (Е >Y), а це означає, що економічні агенти хочуть

купити більше, ніж вироблено в даному році, то фірми скорочуватимуть свої запаси,

продаючи продукцію, що знаходилася до цього моменту на складах. А інвестиції в запаси

(зміна запасів) є компонентом інвестиційних витрат. Таким чином, фактичні інвестиції

складаються з планованих інвестицій (planned investment – pI ) і непередбачених

інвестиції в запаси (unintended inventory investment – unI ):

unp III

Оскільки фактичні витрати завжди рівні випуску, а фактичні витрати рівні

планованим витратам тільки, коли непередбачені інвестиції в запаси рівні 0, та рівновага

товарного ринку наступає тоді, коли фактичні витрати рівні планованим (Е = pE ) і

відповідно плановані витрати рівні випуску ( pE = Y).

Відповідно до передумов моделі, сукупний випуск еквівалентний сукупному

доходу, а сукупний дохід витрачається на споживання (С) і заощадження (S): Y = C +

S Оскільки в стані рівноваги Y = Е = pE , то pICSC .

Отже, при рівновазі заощадження рівні планованим інвестиціям. А оскільки

заощадження є вилученням з потоку витрат і доходів, а інвестиціями є ін'єкції в потік

витрат і доходів, то в стані рівноваги ін'єкції рівні вилученням.

ПРИКЛАДИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ

Потенційний ВВП: 700*Y .

–22–

При якому значенні автономних витрат забезпечується рівноважний ВВП в умовах

повної зайнятості?

Яка з кривих ( E , 1E , 2E ) відповідає рівню автономних витрат, при якому виникає

рецесійний розрив? Визначте значення розриву.

Яка з кривих ( E , 1E , 2E ) відповідає рівню автономних витрат, при якому виникає

інфляційний розрив? Визначте значення розриву.

Розрахуйте мультиплікатор автономних витрат.

Рішення

Визначимо рівноважний ВВП для кожної з трьох кривих ( E , 1E , 2E ). Рівновага

буде у точці, де крива перетинається з бісектрисою. Опустимо перпендикуляр з цієї точки

і знайдемо значення рівноважного ВВП. Для кривої E він буде 700, для кривої 1E – 900,

для 2E – 400. Оскільки потенційний ВВП має значення 700, крива E забезпечує рівновагу

в умовах повної зайнятості ресурсів. Автономні витрати для кривої E будуть 500.

Рецесійний розрив – це недостатній рівень автономних витрат, внаслідок чого

крива сукупних витрат перетинається з бісектрисою у точці, у якої рівноважний ВВП

буде менш, чім потенційний. Це крива 2E , і відповідний рівень автономних витрат менш,

чім кривої E , на величину рецесійного розриву: 500 – 350 = 150.

Інфляційний розрив – це надмірний рівень автономних витрат, внаслідок чого

крива сукупних витрат перетинається з бісектрисою у точці, у якої рівноважний ВВП

300

350

400

450

500

550

600

650

700

750

800

850

900

950

1000

300

350

400

450

500

550

600

650

700

750

800

850

900

950

1000

Y

E

Y*

E1

E2

E

–23–

буде більш, чім потенційний. Це крива 1E , і відповідний рівень автономних витрат

більше, чім кривої E , на величину інфляційного розриву: 600 – 500 = 100.

Мультиплікатор автономних витрат ( aM ) – це відношення приросту рівноважного

ВВП ( pY ), який відбувається внаслідок зміщення кривої сукупних витрат, до

відповідного приросту автономних витрат ( aE ):

a

pa E

YM

Зміщення кривої E вгору на 100 (крива 1E ) приводить до зростання рівноважного

ВВП на 200 (900 – 700). Таким чином, мультиплікатор автономних витрат: 200 / 100 = 2.

Аналогічно, якщо розглядати зміщення кривої E до кривої 2E на 150, рівноважний ВВП

знижується на 700 – 400 = 300. aM = 300 / 150 = 2.

–24–

ТЕМА 8. ФІСКАЛЬНА ПОЛИТИКА

Фіскальна політика є заходами, які робить уряд з метою стабілізації економіки за

допомогою зміни величини доходів і / або витрат державного бюджету. Тому фіскальну

політику також називають бюджетно-податковою політикою.

Цілями фіскальної політики як будь-якої стабілізаційної (антициклічної) політики,

направленої на згладжування циклічних коливань економіки, є забезпечення:

1) стабільного економічного зростання; 2) повної зайнятості ресурсів (перш за все,

рішення проблеми циклічного безробіття); 3) стабільного рівня цін (рішення проблеми

інфляції).

Фіскальна політика – це політика регулювання урядом, перш за все, сукупного

попиту. Регулювання економіки в цьому випадку відбувається за допомогою дії на

величину сукупних витрат. Проте деякі інструменти фіскальної політики можуть

використовуватися для дії і на сукупну пропозицію через вплив на рівень ділової

активності. Фіскальну політику проводить уряд.

Інструментами фіскальної політики виступають витрати і доходи державного

бюджету, а саме: 1) державні закупівлі; 2) податки; 3) трансферти.

З формули сукупного попиту (4) витікає, що державні закупівлі є компонентом

сукупного попиту, тому їх зміна надає пряму дію на сукупний попит, а податки і

трансферти надають непряму дію на сукупний попит, змінюючи величину споживацьких

витрат (С) і інвестиційних витрат (I).

З моделі «Кейнсіанського хреста» виходить, що всі інструменти фіскальної

політики мають мультиплікативний ефект дії на економіку, тому, на думку Кейнса і його

послідовників, регулювання економіки повинне проводитися урядом за допомогою

інструментів саме фіскальної політики, і, перш за все, за допомогою зміни величини

державних закупівель, оскільки вони мають найбільший мультиплікативний ефект.

Виділяють два види фіскальної політики: 1) стимулюючу і 2) стримуючу

(антиінфляційну).

Стимулююча фіскальна політика застосовується при спаді і має метою

скорочення рецесійного розриву і зниження рівня безробіття. Вона направлена на

збільшення сукупного попиту (сукупних витрат). Її інструментами виступають: а)

збільшення державних закупівель; б) зниження податків; в) збільшення трансфертів.

Стримуюча фіскальна політика використовується при бумі (при перегріві

економіки). Вона має на меті скорочення інфляційного розриву випуску і зниження

–25–

інфляції і направлена на скорочення сукупного попиту (сукупних витрат). Її

інструментами є: а) скорочення державних закупівель; б) збільшення податків; в)

скорочення трансфертів.

Крім того, розрізняють фіскальну політику: 1) дискреційну і 2) автоматичну (не

дискреційну).

Дискреційна фіскальна політика є законодавчою (офіційною) зміною урядом

величини державних закупівель, податків і трансфертів з метою стабілізації економіки

Автоматична фіскальна політика пов'язана з дією вбудованих (автоматичних)

стабілізаторів. Вбудовані (або автоматичні) стабілізатори є інструментами, величина яких

не змінюється, але сама наявність яких автоматично стабілізує економіку, стимулюючи

ділову активність при спаді і стримуючи її при перегріві. До автоматичних стабілізаторів

відносяться:

1) прибутковий податок (який включає і податок на доходи домогосподарств, і податок на

прибуток корпорацій); 2) непрямі податки (в першу чергу, податок на додану вартість);

3) допомога з безробіття; 4) допомога з бідності.

У розвинених країнах економіка на 2/3 регулюється за допомогою дискреційної

фіскальної політики і на 1/3 – за рахунок дії вбудованих стабілізаторів.

–26–

ТЕМА 9. ГРОШОВИЙ РИНОК І МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА

Види попиту на гроші обумовлені двома основними функціями грошей: 1) функції

засобу обігу і 2) функції запасу цінності. Перша функція обумовлює перший вид попиту

на гроші – трансакційний6. Оскільки гроші є засобом обігу, тобто виступають

посередником в обміні, вони необхідні людям для покупки товарів і послуг, для

здійснення операцій.

Трансакційний попит на гроші (transaction demand for money)7 – це попит на

гроші для операцій (transactions), тобто для покупки товарів і послуг.

З рівняння кількісної теорії грошей (рівняння Фішера): M · V = P · Y витікає, що

єдиним чинником реального попиту на гроші є величина реального випуску (доходу) (Y).

Попит на гроші з мотиву передбачення, на думку Кейнса, не залежить від ставки

відсотка і визначається тільки рівнем доходу, тому його графік аналогічний графіку

трансакційного попиту на гроші.

Спекулятивний попит на гроші8 (speculative demand for money) обумовлений

функцією грошей як запасу цінності (як засоби збереження вартості, як фінансового

активу). Визначальним чинником попиту на гроші як фінансового активу виступає ставка

відсотка.

Пропозицією грошей називається наявність всіх грошей в економіці, тобто

грошова маса. Величина грошової маси складається з готівки (С) і безготівкових грошей

(засобів на поточних рахунках комерційних банків D), тобто М = С + D.

Пропозиція грошей визначається економічною поведінкою:

Центрального банку, який забезпечує і контролює готівку (С);

комерційних банків (банківського сектора економіки), які зберігають засоби на

своїх рахунках (D);

населення (домогосподарств і фірм, тобто небанківського сектора економіки), які

приймають рішення, в якому співвідношенні розділити грошові кошти між готівкою і

засобами на банківських рахунках (депозитами).

6 Точка зору про те, що єдиним мотивом попиту на гроші є використовування їх для здійснення

операцій, існувала до середини 30-х років, поки не вийшла в світ книга Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей», в якій Кейнс до трансакційному мотиву попиту на гроші додав ще 2 мотиви попиту на гроші – мотив обережності і спекулятивний мотив, і відповідно запропонував ще 2 види попиту на гроші: передбачливий і спекулятивний.

7 Цей вид попиту на гроші був пояснений в класичній моделі, вважався єдиним видом попиту на гроші і виводився з рівняння кількісної теорії грошей, тобто з рівняння обміну (запропонованого американським економістом І.Фішером) і кембріджського рівняння (запропонованого англійським економістом, професором Кембріджського університету А.Маршаллом).

8 попит на гроші з боку активів

–27–

Норма обов'язкових банківських резервів (або норма резервних вимог – required

reserve ratio - rr) є вираженою у відсотках часткою від загальної суми депозитів, яку

комерційні банки не мають права видавати в кредит, і яку вони зберігають в

Центральному банку у вигляді безпроцентних внесків. Для того, щоб визначити величину

обов'язкових резервів (required reserves) банку, потрібно величину депозитів (deposits – D)

помножити на норму резервних вимог: rrDRR , де RR – величина обов'язкових

резервів, D – величина депозитів, rr – норма резервних вимог. Якщо із загальної величини

депозитів відняти величину обов'язкових резервів, то одержимо величину кредитних

можливостей, або надмірні резерви (понад обов'язкових):

)1( rrDrrDDRRDK

де K – кредитні можливості банку. Саме з цих засобів банк надає кредити.

Процес створення грошей називається кредитним розширенням або кредитною

мультиплікацією. Він починається в тому випадку, якщо в банківську сферу потрапляють

гроші і збільшуються депозити комерційного банку, тобто якщо готівка перетворюється

на безготівкові гроші. Якщо величина депозитів зменшується, тобто клієнт знімає гроші з

свого рахунку, то відбудеться протилежний процес – кредитне стиснення. Величина 1/rr

носить назву банківського (або кредитного, або депозитного) мультиплікатора:

rrMB 1

(9.1)

Ще одна його назва – мультиплікатор депозитного розширення. Банківський

мультиплікатор показує, в скільки разів зміниться (збільшиться або зменшиться) величина

грошової маси, якщо величина депозитів комерційних банків зміниться (відповідно

збільшиться або зменшиться) на одну одиницю.

Сума готівки і резервів, контрольованих центральним банком, носить назву

грошової бази (monetary base) або грошей підвищеної потужності (high-powered money)

і позначається Н:

Н = С + R (9.2)

Норма резервування rr (reserve ratio) рівна відношенню величини резервів до

величини депозитів: rr = R/D або частки депозитів, поміщених банками в резерви.

Норма депонування сr рівна відношенню готівки до депозитів: сr = С/D. Вона

характеризує поведінку населення в розподілі грошових коштів між готівкою і банківськими

депозитами.

–28–

0

80

160

240

320

400

480

560

640

720

109876543R

Поп

ит н

а гр

оши

Da Dt

Грошовий мультиплікатор9 або мультиплікатор грошової бази – коефіцієнт,

який показує, в скільки разів збільшиться (скоротиться) грошова маса при збільшенні

(скороченні) грошової бази на одиницю:

rrcrcrMB

1

(9.3)


Задача 1. На графіку зображені

криві попиту на гроші для операцій і

попиту на гроші з боку активів при

номінальному ВВП = 800, швидкості

оборотності грошей V = 2.

а) як виглядатиме крива

загального попиту на гроші;

б) при якому значенні ставки %

попит на гроші з боку активів буде рівний 640?

в) при якому значенні ставки % попит на гроші для операцій буде рівний 480?

г) якщо швидкість оборотності грошей не зміниться, а номінальний ВВП знизиться

на 160, як зміняться криві aD і tD ?

Рішення

а) Крива загального попиту на гроші є сумою попиту на грошу для трансакцій і

попиту на гроші с боку активів ( aD + tD ). Графічно це буде виглядати як крива aD , яка

зміщена вгору на величину tD , тобто на 400.

б) З графіку кривої aD (яка має негативний нахил) можна визначити, що при рівні

попиту на гроші с боку активів 640 ставка відсотка R = 3%.

в) Попит на гроші для трансакцій не залежить від ставки відсотка, крива tD

проходить на рівні 400, тобто у даному прикладі ні при якій ставці відсотка попит на

гроші для операцій не буде рівний 640.

9 Якщо припустити, що готівка відсутня (С = 0), і всі гроші звертаються тільки в банківській

системі, то з грошового мультиплікатора одержимо банківський (депозитний) мультиплікатор. Тому банківський мультиплікатор часто називають «простим грошовим мультиплікатором» (simple money multiplier), а грошовий мультиплікатор - складним грошовим мультиплікатором або просто грошовим мультиплікатором (money multiplier).

–29–

R0100200300400500600700800900

1098765432

Y рис. 9.3.–а

г) Попит на гроші для трансакцій залежить від ВВП (гроші для операцій

обслуговують ВВП, tD = ВВП / V). Якщо ВВП зміниться: 800 – 160 = 640, попит на гроші

зміниться відповідно зниженню ВВП с урахуванням швидкості обороту грошів: 640 / 2 =

320. Таким чином, крива tD зміститься вниз до рівня 320.

Задача 2. Ціна облігації рівняється 1000 у.о. Щорічний дохід по облігації складає

50 у.о. Внаслідок зміни попиту на гроші ціна облігації піднялася до 1250 у.о.

а) як змінився попит на гроші (виріс чи знизився)?

б) якою була процентна ставка перед тим, як змінилась ціна облігації?

в) яким буде значення процентної ставки після зміни ціни облігації?

Рішення

а) Якщо попит на гроші знижується, ціна облігацій зростає, и навпаки, якщо попит

на гроші зростає, ціна облігацій знижується. У даному випадку ціна на облігації зросла,

що означає, що попит на гроші знизився.

б) До зміни попиту на гроші ставка відсотка була: дохід по облігаціям / ціна

облігації:

%5%1001000

50R

в) Якщо ціна облігації виросла, тобто росте попит на цінні папери, то ставка

відсотка буде:

%4%1001250

50R

(при зниженні попиту на гроші ставка відсотка знижується).

Задача 3. Економіка описана графіками на рис. 9.3 (а, б, в)

а) Як зміняться інвестиції при зниженні заощаджень з 90 до 60 ?

б) Яка зміна заощаджень приведе до

зниження обсягу інвестицій від 72 до 18 ?

в) При якому значенні ВВП інвестиції

будуть рівні 162 ?

г) При якій ставці % заощадження

будуть рівні 70?

д) Чому рівна гранична схильність до

заощадження?

–30–

I

01836547290

108126144162

1098765432R

рис. 9.3.–б

S

0102030405060708090

100

100 200 300 400 500 600 700 800 900

Y

рис. 9.3.–в

Рис. 9.3.

е) Що відбудеться з кривою IS при зростанні

ставки податку?

Рішення

а) З графіка заощаджень на рис. 9.3.– в:

значенню S = 90 відповідає Y = 900;

значенню S = 60 відповідає Y = 600.

З графіка кривої IS на рис. 9.3.– а:

значенню Y = 900 відповідає R = 2 %;

значенню Y = 600 відповідає R = 5 %.

З графіка інвестицій на рис. 9.3.– б:

Значенню R = 2 % відповідає I = 162;

Значенню R = 5 % відповідає I = 72.

Таким чином, інвестиції зміняться з 162 до

72.

б) З графіка інвестицій на рис. 9.3.– б:

Значенню I = 72 відповідає R = 5 %.

Значенню I = 18 відповідає R = 8 %.

З графіка кривої IS на рис. 9.3.– а:

значенню R = 5 % відповідає Y = 600.

значенню R = 8 % відповідає Y = 300.

З графіка заощаджень на рис. 9.3.– в:

значенню Y = 600 відповідає S = 60.

значенню Y = 300 відповідає S = 30.

Таким чином, заощадження зміняться з 6 до 30.

в) Значенню I = 162 відповідає R = 2 %, якому відповідає Y = 900.

г) значенню S = 70 відповідає Y = 700, якому відповідає R = 4 %.

д) Зростання ставки податку приводить до зниження доходу у розпорядженні. У даної

моделі заощадження залежать від доходу, тому відбудеться зміщення кривої заощаджень

вліво, наслідком чого буде зміщення кривої IS вліво (див. рис. 9.2).

–31–

ПРИКЛАД ПОБУДОВИ КРИВОЇ IS ПО ДАНИМ КРИВИХ ЗАОЩАДЖЕНЬ І

ІНВЕСТИЦІЙ.

На рис. 9.1 дано графічне зображення того, як будується крива IS, а також як

відбувається зміщення цей кривої при зрушенні кривої інвестицій. На рис. 9.2 дано

графічне зображення зміщення кривої IS при зрушені кривих заощаджень і інвестицій.

Крива IS – це всі точки, в яких заощадження і інвестиції однакові, тобто для

побудови кривої IS необхідно розглядати точки кривих заощаджень (рис. 9.1, а) і

інвестицій (рис. 9.1, б), в яких:

S1 = I1

S2 = I2

Заощадження залежать від доходу, а обсяг інвестицій – від ставки відсотка. Тому

необхідно для кожній пари (S1 , I1), (S2, I2), встановити відповідні значення (Y1 , R1), (Y2,

R2). При цьому значенні доходу Y1 , Y2 можна знайти з графіка кривої заощаджень, а

відповідні значення ставки відсотка R1, R2 – з графіка кривої інвестицій.

Такий аналіз дозволяє розвинути і поглибити розуміння того, як впливають ті чи

інші фактори на криву IS.

R R

Y

S

S1

I1

R1 R1

R2 R2

I2 Y1 Y2

Y1

Y

Y2

S2

R’1

R’2 R’2

R’1

Рис. 9.1. Зміщення кривої IS внаслідок зміни обсягу інвестицій

а)

б)

I

–25–

R R Y

S

I

S1

I1

R1 R1

R2 R2

I2 Y1 Y2

Y1 Y2

S2

R 1́

R 2́ R 2́

R 1́

Y´1 Y´2

Y´1 Y´2

Рис. 9.2. Зміщення кривої IS внаслідок зміни обсягу інвестицій і зростання обсягу заощаджень

ТЕМА 10. МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Згідно класифікації Міжнародного валютного фонду платіжний баланс будь-якої

держави складається з наступних розділів: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з

капіталом і фінансовими інструментами, рахунок офіційних резервів.

Платіжний баланс відображає весь спектр міжнародних торгових і фінансових

операцій країни з іншими країнами і є підсумковим записом всіх економічних операцій

(трансакцій) між даною країною і іншими країнами протягом року. Він характеризує

співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами, які дана країна

виробляє іншим країнам.

У свою чергу, рахунок поточних операцій включає такі статті, як: експорт/імпорт

товарів і послуг, чисті доходи від інвестицій, чисті поточні переклади (трансферти) за

межу.

Грошова одиниця країни називається національною валютою. Співвідношення

національних валют називається валютним курсом (exchange rate). Обмінний курс – це

ціна національної грошової одиниці однієї країни, виражена в національних грошових

одиницях іншої країни.

Попит на національну валюту визначається попитом інших країн:

на товари, вироблені в даній країні;

на фінансові активи (акції і облігації) даної країни.

Пропозиція національної валюти визначається:

попитом даної країни на товари, вироблені в інших країнах, тобто на імпортні

товари;

попитом даної країни на фінансові активи інших країн

–27–

ТЕСТИ

Варіант 1. Що з перерахованого відноситься до абсолютних макроекономічних показників:

a. ВВП; b. показник інфляції; c. рівень безробіття; d. ставка відсотка.

Варіант 3. Які з перерахованих показників є ін’єкціями:

а) заощадження; б) імпорт; в) інвестиції; г) державні витрати; д) податки; е) експорт.

Варіант 2. Що з перерахованого є змінною потоку:

а) кількість безробітних; б) величина державного боргу; в) чисельність осіб, які втратили роботу за

певний період; г) розмір сукупних витрат за рік.

Варіант 4. Що є агрегатним показником: а) вартість 1 ц жита; б) сума боргу підприємства; в) індекс споживчих цін; г) обсяг експорту країни.

Варіант 5. Макроекономічні суб’єкти – це: а) держава; б) безробітні; в) зовнішній світ; г) бюджет; д) домогосподарства; е) підприємства; ж) безробітні; з) платники податків; и) галузі національного господарства.

Варіант 6. Що відноситься до факторних доходів:

а) рента; б) аліменти; в) заробітна платня; г) прибуток; д) податки; е) відсоток; ж) дивіденди; з) виручка від реалізації; и) заощадження.

Варіант 7. Для кожного макроекономічного суб'єкта визначте його роль в економіці:

Макроекономічні суб’єкти: Роль в економіці:

власник економічних ресурсів (праці, землі, капіталу і підприємницьких здібностей)

основний покупець товарів і послуг покупець економічних ресурсів основний виробник товарів і послуг інвестор (покупець інвестиційних товарів і послуг)

основний позичальник в економіці (пред'являє попит на кредитні кошти)

виробник суспільних благ здійснює перерозподіл національного доходу

Держава Домогосподарства Підприємства Зовнішній світ

регулює і організує функціонування ринкової економіки.

–28–

Варіант 8. В якому рівнянні (1 чи 2) споживчі витрати домогосподарств є екзогенним показником, а у якому – ендогенним:

Варіант 9. До нецінових чинників сукупного попиту відносяться:

а) ефект процентної ставки; б) ефект доходу; в) схильність до заощадження; г) ефект імпортних закупівель.

Варіант 10. До цінових чинників сукупного попиту відносяться:

а) рівень державних витрат; б) гранична схильність до споживання; в) споживацькі очікування; г) ефект процентної ставки.

Варіант 11. У чому відмінність між сукупним попитом і ВВП:

а) це одне і те ж; б) сукупний попит завжди більше обсягу ВВП; в) сукупний попит завжди менше обсягу ВВП; г) попит може бути пред'явлений на товари, які не були вироблені; д) сукупний попит визначається на будь-який момент часу, а ВВП розраховується за рік.

Варіант 12. Якщо дохід суб'єктів економіки збільшився на 300 одиниць, з них 225 одиниць склали витрати, а 75 одиниць зберігається, то:

а) гранична схильність до заощадження рівна ¾; б) мультиплікатор сукупного попиту рівний ¾; в) гранична схильність до заощадження рівна ¼; г) мультиплікатор сукупного попиту рівний 4.

Варіант 13. За всіх інших рівних умов, зниження ставки податку приведе до зрушення кривої сукупного попиту:

а) управо; б) вниз; в) вліво; г) вгору.

Варіант 14. За всіх інших рівних умов, збільшення процентної ставки викличе зрушення кривої сукупного попиту:

а) управо; б) вниз; в) вліво; г) вгору.

Варіант 15. До нецінових чинників сукупної пропозиції відносяться:

а) зниження цін на товари і послуги; б) зростання цін на товари і послуги; в) товарні запаси; г) сукупний попит; д) продуктивність чинників виробництва; е) наявність резервів чинників виробництва.

nXGICAD (1)

da YMPCCC (2)

–29–

А С

В

Рис. 1. Крива сукупної пропозиції

Варіант 16. Яке ствердження є правильним (див. рис. 1):

а) у точці А спостерігається природний рівень безробіття; б) у точці В реальний обсяг ВВП рівний потенційному; в) у точці С реальний обсяг ВВП більше потенційного; г) точка В знаходиться на класичному відрізку кривої сукупного попиту; д) у точці В спостерігається природний рівень безробіття.

Варіант 17. На якому відрізку кривої сукупної пропозиції зниження попиту в короткостроковому періоді не приведе до зниження загального рівня цін:

а) класичному; б) кейнсіанському; в) проміжному; г) будь-якому.

Варіант 18. На якому відрізку кривої сукупної пропозиції зростання сукупного попиту приводить до інфляції попиту:

а) будь-якому; б) кейнсіанському; в) проміжному; г) класичному.

Варіант 19. На якому відрізку кривої AS політика дешевих грошей приведе до зростання ВВП:

а) класичному; б) кейнсіанському; у) проміжному; г) політика дешевих грошей не впливає на ВВП.

Варіант 20. «Ефект храповика» полягає в зрушенні:

а) кривою сукупного попиту вліво; б) кейнсіанського відрізка кривої сукупної пропозиції вгору; в) класичного відрізка кривої сукупної пропозиції управо; г) класичного відрізка кривої сукупної пропозиції вліво.

Варіант 21. За даними табл. 1 визначите рівноважний рівень цін.

Таблиця 1 Реальний сукупний попит (млрд. дол.)

Рівень цін (індекс цін, %)

Реальна сукупна пропозиція (млрд. дол.)

100 300 500 200 250 500 400 150 400 500 100 200 500 100 100

Варіант 22. За даними табл. 1 визначите рівноважну ціну і рівноважний обсяг ВВП, якщо крива сукупного попиту зсунеться:

а) вліво на 150 млрд. дол.; б) управо на 150 млрд. дол.

Варіант 23. Що відбудеться при зниженні продуктивності чинників виробництва в економіці:

а) зрушення кривої сукупного попиту управо; б) зрушення кривої сукупної пропозиції вліво; в) зрушення кривої сукупної пропозиції управо;

–30–

R R

1) 2) Y Y

г) зрушення кривої сукупної пропозиції вгору.

Варіант 24. Що відбудеться при підвищенні продуктивності чинників виробництва в економіці:

а) зрушення кривої сукупного попиту управо; б) зрушення кривої сукупної пропозиції вліво; в) зрушення кривої сукупної пропозиції управо; г) зрушення кривої сукупної пропозиції вгору.

Варіант 25. Гранична схильність до споживання рівняється 0,75. Чому рівняється

мультиплікатор автономних споживчих витрат?

Варіант 26. Які твердження є правильними:

1.1. Стимулююча монетарна політика зміщує криву LM вгору. 1.2. Стимулююча монетарна політика зміщує криву IS вгору. 1.3. Стимулююча монетарна політика зміщує криву LM вниз. 1.4. Стимулююча фіскальна політика зміщує криву IS вгору. 1.5. В усіх точках кривій LM виконується рівність заощаджень і інвестицій. 1.6. В усіх точках кривій IS виконується рівність заощаджень і інвестицій. 1.7. В усіх точках кривій IS попит на гроші співпадає з пропозицією грошей. 1.8. В усіх точках кривій LM попит на гроші співпадає з пропозицією грошей.

Варіант 27. Попит на гроші може збільшитися при:

а) підвищенні національного доходу; в) зниження швидкості обігу грошей; б) підвищення швидкості обігу грошей; г) у кожному з перерахованих випадків.

Варіант 28. Що відноситься до інструментів кредитно-грошової політики:

а) обмінний курс; б) операції на відкритому ринку; в) платіжний баланс; г) державні витрати.

Варіант 29. Що відноситься до стимулюючої бюджетно-податкової політики:

а) збільшення пропозиції грошей; б) пониження ставки відсотка; в) збільшення державних витрат; г) зниження ставки податку.

Варіант 30. В результаті яких операцій на відкритому ринку підвищується здібність комерційних банків до кредитування:

а) при продажу Центральним банком цінних паперів комерційним банкам; б) при покупці Центральним банком цінних паперів у комерційних банків; в) при продажу Центральним банком цінних паперів населенню; г) при покупці Центральним банком цінних паперів у населення.

Варіант 31. а) У якому

випадку ефект витіснення буде більше (1, 2)?

б) У якому випадку стимулюючий ефект фіскальної політики буде більше (1, 2)?

в) У якому випадку стимулюючий ефект монетарної політики буде більше (1, 2)?

–31–

ЗАВДАННЯ

ЗАВДАННЯ № 1

Варіант 1. За даними Держкомстату України, за січень-жовтень 2007 року номінальні доходи населення України склали 432 638 млн. гривень. Індекс споживчих цін за січень-жовтень 2007 року до січня-жовтня 2006 року склав 111,7%. Розрахуйте реальний дохід населення України за цій період.

Варіант 2. За період з січня по червень 2007 року середньомісячна номінальна заробітна платня в Україні склала 1224 грн., індекс споживацьких цін – 112%. Визначте розмір реальної середньомісячної заробітної платні

Варіант 3. Доходи населення України в лютому 2008 року склали (млн. грн.):

1. заробітна плата 25834 2. прибуток та змішаний доход 5914 3. доходи від власності (одержані) 1657 4. соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти 24390

Витрати населення України в лютому 2008 року склали (млн. грн.): 1. придбання товарів та послуг 47161 2. доходи від власності (сплачені) 1961 3. поточні податки на доходи, майно тощо 3400 4. внески на соціальне страхування 783

Чому рівні валові заощадження в лютому 2008 року?

Варіант 4. Доходи населення України в січні-лютому 2008 року склали 110275 млн. грн., витрати 103019 млн. грн. Чому рівні валові заощадження в січні-лютому 2008 року?

Варіант 5. Номінальний ВВП за орієнтовною оцінкою склав за вересень 2007 р. 72 982 млн. грн. Індекс-дефлятор ВВП складає, за даними Держкомстату, 120,8%. Розрахуйте реальний ВВП за вересень 2007 р.

Варіант 6. Доходи населення України в січні-лютому 2008 р. склали (млн. грн.):

1. Заробітна плата 48885 2. Прибуток та змішаний доход 11188 3. Доходи від власності (одержані) 3297 4. Соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти 46905

Витрати населення України в січні-лютому 2008 року склали (млн. грн.): 1. Придбання товарів та послуг 90474 2. Доходи від власності (сплачені) 3918 3. поточні податки на доходи, майно тощо 6191 4. внески на соціальне страхування 1492

Чому рівні валові заощадження в січні-лютому 2008 року?

Варіант 7. Індекси споживчих цін у 1993 – 2007 рр. (до відповідного періоду попереднього року)

Січень-грудень 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 CPI (%) 122,7 128,2 112,0 100,8 105,2 109,0 113,5 109,1 112,8

1) Розрахуйте темпи інфляції (π) в 2000 – 2007 рр. (по варіантах);

–32–

2) Визначте, через скільки років ціни в економіці подвояться при збереженні темпів інфляції 2003 року.

Варіанти 8–21. По даним таблиць розрахуйте:

1) індекс Ласпейреса; 2) індекс Пааше; 3) Індекс Фішера.

Варіант № 8 Базовий рік Розрахунковий рік

Товар Кількість ціна Кількість ціна

1 10 10 11 20 2 20 8 19 10 3 30 2 25 10 4 60 20 65 20


Товар Кількість Ціна Кількість ціна

1 100 3 90 4 2 400 4 410 6 3 250 5 240 7 4 500 15 505 20



1 500 4 480 7 2 1000 2 1010 3 3 200 5 510 7 4 500 15 490 20

Варіант № 11

Базовий рік Розрахунковий рік Товар

Кількість ціна Кількість ціна 1 500 4 490 7 2 1000 2 900 3 3 200 5 300 7 4 500 30 500 40



1 100 5 120 8 2 400 1,5 300 2,5 3 200 5 250 8 4 500 5 520 8



1 500 5 480 7 2 300 4 320 5 3 200 5 210 7 4 500 30 500 40



1 300 6 400 7 2 120 4 100 5 3 210 4 180 7 4 150 15 170 20



1 150 4 120 6 2 170 2 150 4 3 120 5 150 7 4 500 30 520 40

–33–



1 140 3 150 5 2 150 2 140 4 3 120 5 120 7 4 100 30 100 40



1 400 4 350 5 2 120 3 170 4 3 280 5 300 7 4 210 30 200 35



1 120 4 110 5 2 160 3 150 4 3 210 5 250 7 4 170 30 150 35



1 400 4 410 5 2 210 6 200 7 3 210 4 220 6 4 210 10 200 12



1 800 11 450 18 2 420 12 80 18 3 355 8 240 10 4 210 25 250 27



1 400 4 400 7 2 120 8 150 12 3 280 10 200 15 4 210 30 240 35

Варіанти 22–25. Функція планованих витрат представлена кривою А. Криві В і С є

зрушенням кривої А, обумовлений зміною автономних витрат. Визначте: 1. Рівноважний обсяг ВВП для кривих А, В, С. 2. Мультиплікатор автономних витрат. 3. Які повинні змінитися автономні витрати, щоб досягти рівноважного ВВП в умовах

повної зайнятості, якщо потенціальний ВВП рівний а) *1Y ; б) *

2Y ? 4. Див. таблицю. 5.

Дани для вирішення завдання: Варіант *

1Y *2Y Пункт 4 завдання

1 800 200 При якому значенні автономних витрат рецесійний розрив буде 100? 2 900 300 При якому значенні рівноважного ВВП інфляційний розрив 200? 3 200 800 При якому значенні автономних витрат інфляційний розрив 200? 4 100 900 При якому значенні рівноважного ВВП рецесійний розрив буде 150?

–34–

Варіант 22 Варіант 23

Варіант 24

Варіант 25

050

100150200250300350400450500550600650700750800850900950

1000

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

Y

E

A

B

C

Варіант 26. На рис. показані криві попиту і пропозиції товару Х: на внутрішньому ринку країни А та на світовому ринку.

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

Y

E

AB

C

0100200

300

400500600700800900

100011001200

0

150

300

450

600

750

900

1050

1200

Y

E

A

B

C

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

Y

E

A

B

C

–35–

05

101520253035404550556065707580859095

100105110

0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

110

Y

E

Y*

Варіант 28

Країна В

xp DxQ S

xQ 8 311 290 9 300 300

1) Приймаючи транспортні витрати нульовими, визначте, яким буде об'єм експорту товару Х країни А за умови, що в країні В кон'юнктура на внутрішньому ринку товару Х описана таблицею.

2) Яким буде обсяг імпорту країни В? 3) Хто одержить виграш в результаті вирівнювання цін:

а) споживачі країни А; б) виробники країни А; в) споживачі країни В; г) виробники країни В.

4) Розрахуйте виграш / програш: а) виробників країни А; б) споживачів країни А; в) чистий виграш країни А.

5) яка країна одержала більшу вигоду від вирівнювання цін? підтвердить розрахунками.

Варіант 27. Визначте за даними таблиці, як змінилися умови торгівлі

країни, якщо зміна індексу експортних цін ( mP ) і індексу імпортних цін

( mP ) викликана вирівнюванням внутрішніх і світових цін.

Варіант 28. (див. рис.)

1. При якому значенні автономних витрат досягається рівноважний ВВП в умовах повної зайнятості?

2. Визначте величину рецессійного розриву і величину інфляційного розривів (по графіку трьох кривих сукупних витрат).

3. Визначте значення мультиплікатора автономних витрат.

рік xP mP 2005 115% 125% 2006 120% 125

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251256

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Мировой рынок

DS

200

207

214

221

228

235

242

249

256

263

270

277

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Страна АQ x Qx Варіант 26.

–36–

Варіанти 29–31. Визначте з графіка значення мультиплікатора державних витрат, якщо

зрушення кривої сукупних витрат відбулося за рахунок збільшення державних витрат (див. рис. далі):

0102030405060708090

100110120130140150160170180190200210220230240250260270280290300310320330340350360370380390400

0 20 40 60 80 100

120

140

160

180

200

220

240

260

280

300

320

340

360

380

Y

E Варіант 29

–37–

0102030405060708090

100110120130140150160170180190200210220230240250260270280290300310320330340350360370380390400

0 20 40 60 80 100

120

140

160

180

200

220

240

260

280

300

320

340

360

380

Y

E Варіант 30.

Варіант 31.

0

1020

30

4050

60

7080

90

100

110120

130

140150

160

0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150 160Y

E


Варіанти 1–14. По графікам кривої сукупної пропозиції і даним таблиць (відповідно номеру варіанту) визначите рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг ВВП:

1) для кривої сукупного попиту, заданою таблицею; 2) для вказаних варіантів зрушення цієї кривої.

Зрушення кривої попиту, млрд. грн. № варіанту Рівень цін (%) Обсяг попиту (Е), млрд. грн. вправо вліво

1 2 3 4 5 1000 90 800 180 600 270 400 360

1

200 450

270 180

500 50 400 100 300 150 200 200

2

100 250

150 100

400 50 300 100 200 150 3

100 200

150 100

700 80 600 160 500 240 400 320 300 400 200 480

4

100 560

320 320

400 50 350 100 300 150 250 200 200 250 150 300 100 350

5

50 400

200 200

550 100 450 200 350 300 250 400 150 500

6

50 600

150 150

350 100 300 200 250 300 200 400 150 500 100 600 50 700

7

350 100

200 200

–39–

1 2 3 4 5 450 50 400 100 350 150 300 200 250 250 200 300 150 350 100 400

8

50 450

100 100

400 50 350 100 300 150 250 200 200 250 150 300 100 350

9

50 400

300 200

1300 300 1100 600 900 900 700 1200 500 1500 300 1800

10

100 2100

600 900

800 140 700 280 600 420 500 560 400 700 300 840 200 980

11

100 1120

420 280

1200 140 1000 280 800 420 600 560 400 700

12

200 840

280 210

500 60 400 120 300 180 200 240

13

100 300

240 120

700 80 600 160 500 240 400 320 300 400 200 480

14

100 560

160 160

–40–

P

0100200300400500600700800900

100011001200130014001500

0 90 180

270

360

450

540

630

720

810 Y

Варіант 1

P

050

100150200250

300350400450

500550

0 50 100

150

200

250

300

350

400

450 Y

Варіант 2

050

100150200250300350400450500550

0 50 100

150

200

250

300

350

400

450 Y

P Вариант 3

P

050

100150200250300350400450500550

0 80 160

240

320

400

480

560

640

720 Y

Вариант 4

P

0

50

100150

200

250

300

350

400

450

500

550

0 50 100 150 200 250 300 350 400 450Y

Вариант 5

P

050

100150200250300350400450500550

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900 Y

Вариант 6

–41–

P

050

100150200250300350400450500550

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900 Y

Вариант 7

P

050

100150200250300350400450500550

0 50 100

150

200

250

300

350

400

450

500 Y

Вариант 8

P

050

100150200250300350400450500550

0 50 100

150

200

250

300

350

400

450 Y

Вариант 9

P

050

100150200250300350400450500550600650700750800850900

0

300

600

900

1200

1500

1800

2100

2400

2700

Y

Вариант 10

–42–

P

0501001502002503003504004505005506006507007508008509000

140

280

420

560

700

840

980

1120

1260 Y

Вариант 11

P

050100150200250300350400450500550600650700750800850900

0

140

280

420

560

700

840

980

1120

1260 Y

Вариант 12

P

050

100150200250300350400450500550600650700750800

0 60 120

180

240

300

360

420

480

540 Y

Вариант 13

P

050

100150200250300350400450500550600650700750800850900

0 80 160

240

320

400

480

560

640

720 Y

Вариант 14

Методичні вказівки. Для рішення задачі є необхідним побудувати криву сукупного

попиту за даними таблиці. У таблиці вказані обсяг попиту (Е) при відповідному рівні цін в економіці ( ADP ). У точці перетину побудованої кривої сукупного попиту з вже заданою кривою сукупної пропозиції буде рішення (рівноважний обсяг ВВП і рівноважний рівень цін в економіці – проекції на осі).

Зрушення кривої сукупного попиту управо і вліво повинне здійснюватися паралельно горизонтальній осі. Це означає, що при незмінному рівні цін в економіці сукупний попит зростає (зрушення управо) або знижується (зрушення вліво). В результаті зрушення крива сукупного попиту (AD) перетнеться з кривою сукупної пропозиції (AS) в новій крапці. Зрушення управо приведе до зростання цін ( 2P ). Проте при зрушенні вліво необхідно пам'ятати про те, що в короткостроковому періоді діє «ефект храповика» (ціни не гнучкі до пониження). Тому фактично рівноважний обсяг ВВП зменшиться ( 1Y ), а рівноважний рівень цін не зміниться ( 10 PP ).

–43–

Варіанти 15–29. 1. а) Чому рівна гранична схильність до споживання?

б) При якому значенні доходу (крива споживчих витрат 0C ) заощадження, що

розташовується, будуть рівні *S ?

в) Якщо автономне споживання зросте на aC (від початкового, заданого кривій споживацьких витрат 0C ), з якого значення доходу заощадження будуть не негативними?

2. Чому повинні бути рівні заплановані інвестиції в економіці при рівні доходу DI* (крива споживацьких витрат 0C ), щоб досягти рівноважного ВВП? Чому будуть рівні фактичні інвестиції інакше? У чому вони виражатимуться?

3. (запитання; див. табл. 2, відповідно до варіанту).

0255075

100125150175200225250275300325350375400425450475500525550

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

375

400

425

450

475

500

525

550DI

C

DI*

Варіант 15

1C

0C

–44–

0

25

50

75

100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

375

400

425

450

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

375

400

425

450DI

C1C

0C

Варіант 16

DI*

0

25

50

75

100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

375

400

425

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

375

400

425DI

C Варіант 17

DI*

0C

1C

–45–

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

200

220

240

260

280

300

320

340

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350DI

C

0

25

50

75

100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

375

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

375

DI

C

1C

0C

Варіант 18

DI*

Варіант 19

0C

DI*

–46–

0

25

50

75

100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350DI

C

0

25

50

75

100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350DI

C

1C

0C

Варіант 20

DI*

Варіант 21

0C

1C

DI*

–47–

0102030405060708090

100110120130140150160170180190200210220230240250260270280290300310320330340350

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350DI

C

0153045607590

105120135150165180195210225240255270285300315330345

0 25 50 75 100

125

150

175

200

225

250

275

300

325

350DI

C

1C

0C

Варіант 22

DI*

Варіант 23

0C

1C

DI*

–48–

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

210

225

240

0 15 30 45 60 75 90 105

120

135

150

165

180

195

210

225

240DI

C

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

210

225

240

0 15 30 45 60 75 90 105

120

135

150

165

180

195

210

225

240DI

C

1C

0C

Варіант 24

DI*

Варіант 25

0C

1C

DI*

–49–

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

210

225

240

0 15 30 45 60 75 90 105

120

135

150

165

180

195

210

225

240DI

C

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

195

210

225

240

0 15 30 45 60 75 90 105

120

135

150

165

180

195

210

225

240DI

C

1C

0C

Варіант 26

DI*

Варіант 27

0C

1C

DI*

–50–

Таблиця 2

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1100

1200

1300

1400

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1100

1200

1300

1400

DI

C

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1100

1200

1300

1400

1500

1600

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1100

1200

1300

1400

1500

1600DI

C1C

Варіант 28

DI*

Варіант 29

DI*

0C

1C

0C

–51–

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

200

0 2 4 6 8 10 12 14 16

ставка %

Поп

ит н

а гр

оши

Da Dt

Варіант 30.

Варіант *S aC Запитання 3 до завдання 2 (варіанти 15–29)

15 50 150 Чи може зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) бути наслідком зростання рівня цін?

16 50 50 Чи може зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) бути наслідком зростання споживацької заборгованості?

17 50 100 Чи може зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) бути наслідком зростання накопиченого багатства домогосподарств?

18 25 –125 Якщо причиною зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) була зміна рівня цін, то рівень цін виріс або знизився?

19 80 80 20 0 –50

Чи може зрушення кривої споживацьких витрат ( 0C → 1C ) бути наслідком зростання податкових ставок?

21 0 –50 Чи може зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) бути наслідком зростання споживацької заборгованості?

22 45 90 Чи може зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) бути наслідком зростання накопиченого багатства домогосподарств?

23 25 50 Чи може зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) бути наслідком зростання податкових ставок?

24 30 60 Чи може зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) бути викликаний інфляційними очікуваннями?

25 60 60 Чому рівна гранична схильність до заощадження в даному прикладі?

26 45 45 Якщо гранична схильність до заощадження зросте, то криві 0C і 1C стануть більш пологими, або крутішими?

27 75 45 Чи може зрушення кривої споживацьких витрат ( 0C → 1C ) бути викликаний зростанням рівня цін?

28 100 200 Чому рівна гранична схильність до заощадження в даному прикладі?

29 300 270 Якщо причиною зрушення кривої споживчих витрат ( 0C → 1C ) була зміна рівня цін, то рівень цін виріс або знизився?

Варіант 30. На графіку зображені криві попиту на гроші для операцій і попиту на гроші з боку активів при номінальному ВВП = 300, швидкості оборотності грошей V = 3.

а) як виглядатиме крива загального попиту на гроші;

б) при якому значенні ставки % попит на гроші з боку активів буде рівний 100?

в) при якому значенні ставки % попит на гроші для операцій буде рівний 180?

г) якщо швидкість оборотності грошей не зміниться, а номінальний ВВП виросте на 150, як зміняться криві aD і tD ?

Варіант 31. Ціна облігації рівна 1250 у.о. Щорічний дохід по облігації складає 50 у.о. В

результаті зміни попиту на гроші ціна облігації впала до 1000 у.о. а) як змінився попит на гроші (підвищився, знизився)? б) якою була процентна ставка перед тим, як змінилась ціна облігації? в) яким буде значення процентної ставки після зміни ціни облігації?


0

10

20

30

40

50

60

70

80

3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15R

I

05

1015202530354045505560

3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

R

I

0123456789

101112

300

400

500

600

900

Y

R

0123456789

500

600

700

800

900

Y

R

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 2


010

2030

4050

6070

8090

100110

120130

0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 10001100 12001300

Y

S

010

2030

4050

6070

8090

100110

120130

0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 10001100 12001300

Y

S

–53–

0123456789

10111213141516

320

370

420

470

520 Y

R

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

110

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15R

I

05

1015202530354045505560657075808590

3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

R

I

0

15

30

45

60

75

90

105

010

015

020

025

030

035

040

045

050

055

060

065

070

0Y

S



0123456789

10111213141516

0

100

200

300

400

500

600

Y

R

0102030405060708090

100110120130

0 20 70 120

170

220

270

320

370

420

470

520

570

620

Y

S

–54–

0123456789

10111213141516

80 120

160

200

240

280

320

360

400

440

480

520Y

R

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

R

I

0102030405060708090

100110120130

0 40 80 120

160

200

240

280

320

360

400

440

480

520

Y

S

0102030405060708090

100110120130140150160170180

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

R

I

0102030405060708090

100110120130140

0 50 100

150

200

250

300

350

400

450

500

550

600

650

700Y

S



0123456789

10111213141516

50 100

150

200

250

300

350

400

450

500

550

600 Y

R

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіанти 1–6. Спираючись на дані графіків заощаджень і

інвестицій, побудувати криву IS та визначити графічним методом рівноважний ВВП і

рівноважну ставку відсотка.

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 8. 1. Визначити граничну схильність до споживання (див. графік).

2. Визначити рівноважний ВВП: а) до збільшення податків; б) після збільшення

податків.

3. Визначити, в результаті якої зміни суми податків відбулося зниження

споживання.

4. Розрахуйте податковий

мультиплікатор.

Вказівки до рішення завдання.

1. Для обчислення граничної

схильності до споживання потрібно

визначити: а) на скільки зсунулася

крива витрат уздовж осі витрат; би)

а) Як зміняться інвестиції при збільшенні заощаджень з 30 до 60?

б) Яка зміна заощаджень приведе до зростання інвестицій від 72 до 162?

в) При якому значенні ВВП інвестиції будуть рівні 18?

г) При якій ставці % заощадження будуть рівні 70?

д) Чому рівна гранична схильність до заощадження?

е) Что произойдет с кривой IS при росте ставки

I

01836547290

108126144162

1098765432R

рис. 2-б

R0100200300400500600700800900

1098765432

Y рис. 2-а S

0102030405060708090

100

100 200 300 400 500 600 700 800 900

Y

рис. 2-в

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 7. Економіка описана графіками на рис. 2 (а, б, в)

050

100150200250300350400450500550600650700750800850900

0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000Y

E ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 8.

–56–

Страна А

050

100150200250300350400450500550600

0 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14p

Q x

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251256

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q xСтрана А


як змінився рівноважний ВВП (рівноважний ВВП до зрушення мінус рівноважне ВВП

після зрушення кривої); у) обчислити відношення зміни витрат до зміни рівноважного

ВВП.

2. При розрахунку зміни суми податку слід враховувати, що зростання суми

податку відобразиться як на споживацьких витратах, так і на заощадженнях. Таким чином,

споживання знижується на зміну суми податку, помножене на граничну схильність до

споживання.

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 9. Загальний обсяг депозитних вкладів 200 млн. грн.,

наявних коштів 150 млн. грн. Норма

обов’язкових резервів 12%. Розрахуйте

грошовий мультиплікатор.

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 10.

Чому рівняється значення кредитного

мультиплікатора, якщо норма

обов’язкових резервів 10%?


Кон'юнктура на внутрішньому ринку

товару Х в країні А показана на графіку

мал. 10.3. Світова ціна товару Х рівна 6.

За умови нульових транспортних витрат і

тарифній ставці митного збору на імпорт

25% визначити:

а) вигоди виробників товару Х в країні А;

б) програш споживачів товару Х в країні А;

в) зміна добробуту країни А;

г) споживацький ефект тарифу.

. ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 12.

Якщо за відсутності торгових

бар'єрів експорт товару Х країни А

рівний 350, чому рівна ціна товару Х на

світовому ринку? Розрахуйте чистий

виграш країни А в цьому випадку.

Чому повинна бути рівна ціна

товару Х на світовому ринку, щоб імпорт

–57–

Страна В

050

100150200250300350400450500550600

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13p

Q x

товару Х в країну А був рівний 350? Розрахуйте чистий виграш країни А в цьому випадку.

При якій тарифній ставці обсяг імпорту країни А буде нульовим, якщо ціна товару

Х на світовому ринку рівна 8?

При якій тарифній ставці обсяг експорту країни А буде нульовим, якщо ціна товару

Х на світовому ринку рівна 12 ?



бар'єрів експорт товару Х країни В

рівний 300, чому рівна ціна товару Х на

світовому ринку? Розрахуйте чистий

виграш країни У в цьому випадку.

При якій тарифній ставці обсяг

імпорту країни В буде нульовим, якщо

ціна товару Х на світовому ринку рівна

5?

При якій тарифній ставці обсяг експорту країни В буде нульовим, якщо ціна товару

Х на світовому ринку рівна 10?

Якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 13, яку квоту на експорт потрібно

ввести, щоб утримати ціну товару Х на внутрішньому ринку країни В рівній 11?


Якщо за відсутності торгових бар'єрів

імпорт товару Х країни А рівний 20, чому

рівна ціна товару Х на світовому ринку?

Розрахуйте чистий виграш країни У в цьому

випадку.


імпорту країни А буде рівний 20, якщо ціна

товару Х на світовому ринку рівна 5?

Чому рівний виробничий ефект

тарифу, якщо світова ціна рівна 4, а тарифна ставка рівна 50%?

Чому рівний споживчий ефект тарифу, якщо ціна товару Х на світовому ринку

рівна 5, а тарифна ставка (мито) рівна 20%?

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251256

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q xСтрана А

–58–

Країна В

xp DxQ S

xQ 8 290 311 7 300 300



бар'єрів експорт товару Х країни В рівний

30, чому рівна ціна товару Х на світовому

ринку? Розрахуйте чистий виграш країни

У в цьому випадку.


імпорту країни В буде рівний 0, якщо ціна

товару Х на світовому ринку рівна 5?

Чому рівний програш виробника

країни В при вирівнюванні цін, якщо

світова ціна рівна 4?

Чому рівний споживчий ефект тарифу, якщо ціна товару Х на світовому ринку

рівна 2, а тарифна ставка (імпортне мито) рівна 50%?

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 16. На рис. показані криві попиту і пропозиції товару

Х на внутрішньому ринку країни А і на світовому ринку.

1) Приймаючи транспортні витрати нульовими, визначте, яким буде обсяг імпорту

товару Х країни А за умови, що на внутрішньому ринку країни В кон'юнктура на ринку

товару Х описана таблицею.

2) Яким буде обсяг експорту країни В?

3) Хто одержить вигоду в результаті вирівнювання

цін:

а) споживачі країни А;

б) виробники країни А;

в) споживачі країни В;

г) виробники країни В.

4) Розрахуйте виграш / програш а) виробників країни А;

б) споживачів країни А; у) чистий виграш країни А.

D

S

200205210215220225230235240245250255260265

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q xСтрана В

–59–

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 17. На світовому ринку ціна товару Х рівна 10.

Використовуючи дані графіків, на яких показана кон'юнктура внутрішніх ринків товару Х в країнах А і В, визначте:

1) за відсутності торгових бар'єрів, яка країна (А або В) експортуватиме товар Х, а яка – імпортувати, і в якій кількості;

2) яку тарифну ставку на імпорт потрібно ввести в країні А, щоб захистити інтереси вітчизняного виробника;

3) яку тарифну ставку на експорт потрібно ввести в країні В, щоб захистити інтереси внутрішнього споживача;

4) яку імпортну квоту потрібно ввести в країні А, щоб ціна на товар Х не впала нижче 13;

5) яку експортну квоту потрібно ввести в країні В, щоб ціна на товар не піднялася вище 9;

6) Яка країна одержить більшу вигоду від вирівнювання цін?

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251256

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Страна А

DS

200

207

214

221

228

235

242

249

256

263

270

277

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Мировой рынокQ xQx ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 16

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251256

8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

p

Q xСтрана А

D S

200

207

214

221

228

235

242

249

256

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q xСтрана В


–60–

D S

200

207

214

221

228

235

242

249

256

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9p

Q xСтрана В

Страна А

050

100150200250300350400450500550600

0 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 p

Q x

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 18 ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 18. На світовому ринку ціна товару Х

рівна 9. Використовуючи дані графіків, на яких показана кон'юнктура внутрішніх ринків товару Х в країнах А і В, визначте:


2) яку тарифну ставку на імпорт потрібно ввести в країні А, щоб захистити інтереси вітчизняного виробника?

3) яку тарифну ставку на експорт потрібно ввести в країні В, щоб захистити інтереси внутрішнього споживача?

4) Розрахуйте виграш / програш споживачів і виробників країни А за відсутності торгових бар'єрів і чистий виграш країни А

5) Розрахуйте програш / виграш виробників і споживачів країни В при нульовій квоті на експорт товару Х, і чистий програш країни В;

6) Яка країна одержить більшу вигоду від вирівнювання цін?

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 19. На світовому ринку ціна товару Х рівна 9.

Використовуючи дані графіків, на яких показана кон'юнктура внутрішніх ринків товару Х в країнах А і В, визначте:


2) при якій тарифній ставці обсяг імпорту країни B буде нульовим? 3) при якій тарифній ставці обсяг експорту країни А буде нульовим? 4) Розрахуйте виграш / програш споживачів і виробників країни А за відсутності

торгових бар'єрів і чистий виграш країни А 5) Розрахуйте програш / виграш виробників і споживачів країни В при нульовій квоті

на імпорт товару Х, і чистий програш країни В; 6) Яка країна одержить більшу вигоду від вирівнювання цін?

–61–

ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 20. На світовому ринку ціна товару Х рівна 12. Використовуючи дані графіків, на яких показана кон'юнктура внутрішніх ринків товару Х в країнах А і В, визначте:


2) при якій тарифній ставці обсяг імпорту країни А буде нульовим? 3) при якій тарифній ставці обсяг експорту країни В буде нульовим? 4) Розрахуйте виграш / програш споживачів і виробників країни А за відсутності

торгових бар'єрів і чистий виграш країни А 5) Розрахуйте програш / виграш виробників і споживачів країни В при нульовій квоті

на експорт товару Х, і чистий програш країни В. 6) Яка країна одержить більшу вигоду від вирівнювання цін?

D

S

210215220225230235240245250255260265270275280285

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13p

Q xСтрана A

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19p

Q xСтрана B


D

S

200205210215220225230235240245250255260265

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q xСтрана В

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251256

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13p

Q xСтрана А


–62–

D S

200

207

214

221

228

235

242

249

256

0 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 p

Q xСтрана В

Страна А

050

100150200250300350400450500550600

0 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14p

Q x


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів експорт товару Х країни А рівний 350, чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте чистий виграш країни А в цьому випадку.

2) Чому повинна бути рівна ціна товару Х на світовому ринку, щоб імпорт товару Х в країну А був рівний 350? Розрахуйте чистий виграш країни А в цьому випадку.

3) При якій тарифній ставці обсяг імпорту країни А буде нульовим, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 8?

4) При якій тарифній ставці обсяг експорту країни А буде нульовим, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 12?


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів експорт товару Х країни В рівний 49, чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте чистий виграш країни У в цьому випадку.

1) При якій тарифній ставці обсяг імпорту країни В буде нульовим, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 5?

2) При якій тарифній ставці обсяг експорту країни В буде нульовим, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 13?

3) Якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 15, яку квоту на експорт потрібно ввести, щоб утримати ціну товару Х на внутрішньому ринку країни В рівній 14?


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів експорт товару Х країни В рівний 300,

чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте чистий виграш країни У в цьому випадку.

2) При якій тарифній ставці об'єм імпорту країни В буде нульовим, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 5?

3) При якій тарифній ставці обсяг експорту країни В буде нульовим, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 10?

4) Якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 13, яку квоту на експорт потрібно ввести, щоб утримати ціну товару Х на внутрішньому ринку країни В рівній 11?

–63–


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів імпорт товару Х країни А рівний 20, чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте чистий виграш країни У в цьому випадку.

2) При якій тарифній ставці обсяг імпорту країни А буде рівний 20, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 5?

3) Чому рівний виробничий ефект тарифу, якщо світова ціна рівна 4, а тарифна ставка рівна 50%?

4) Чому рівний споживацький ефект тарифу, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 5, а тарифна ставка (мито) рівна 20%?


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів експорт товару Х країни В рівний 30, чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте чистий виграш країни У в цьому випадку.

2) При якій тарифній ставці обсяг імпорту країни В буде рівний 0, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 5?

3) Чому рівний програш виробника країни В при вирівнюванні цін, якщо світова ціна рівна 4?

Страна В

050

100150200250300350400450500550600

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13p

Q x

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251256

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q xСтрана А

D

S

200205210215220225230235240245250255260265

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q xСтрана В

–64–

4) Чому рівний споживацький ефект тарифу, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 2, а тарифна ставка (імпортне мито) рівна 50%?


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів експорт товару Х країни В рівний 55, чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте виграш виробників товару Х країни У в цьому випадку.

2) Чому рівний виграш споживача країни В при вирівнюванні цін, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 14?

3) При якій тарифній ставці (імпортному миту) обсяг імпорту країни В буде рівний 40, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 10?

4) Якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 12, яку квоту на імпорт потрібно ввести, щоб утримати

обсяг внутрішнього виробництва товару Х на рівні 196? ЗАВДАННЯ № 3 / Варіант 27

1) Якщо за відсутності торгових

бар'єрів імпорт товару Х країни В рівний 450, чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте програш виробників товару Х країни У в цьому випадку.

2) Чому рівний виграш споживача країни В при вирівнюванні цін, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 6?

3) При якій тарифній ставці (імпортному миту) обсяг імпорту країни В буде рівний 300, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 5?

4) Якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 11, яку квоту на експорт потрібно ввести, щоб утримати внутрішню ціну товару Х на рівні 8?


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів експорт товару Х країни В рівний 300,

чому рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте виграш виробників товару Х країни У в цьому випадку.

D

S

176181186191196201206211216221226231236241246251

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19p

Q xСтрана B

Страна В

050

100150200250300350400450500550600

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13p

Q x

–65–

2) Чому рівний споживацький ефект тарифу, якщо тарифна ставка = 20%, ціна товару Х на світовому ринку = 5.

3) При якій тарифній ставці (експортному миту) обсяг виробництва товару Х в країні В буде рівний 350, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 12?

4) Якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 5, яку квоту на імпорт потрібно ввести, щоб утримати внутрішню ціну товару Х на рівні 6?


1) Якщо за відсутності торгових бар'єрів імпорт товару Х країни В рівний 300, чому

рівна ціна товару Х на світовому ринку? Розрахуйте програш виробників товару Х країни У в цьому випадку.

2) Чому рівний програш споживача країни В при вирівнюванні цін, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 6?

3) При якій тарифній ставці (миту) обсяг експорту країни В буде рівний 150, якщо ціна товару Х на світовому ринку рівна 8?

4) Чому рівний виробничий ефект тарифу, якщо світова ціна товару Х = 4, а тарифна ставка рівна 25%?

Страна В

050

100150200250300350400450500550600

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13p

Q x

Страна В

050

100150200250300350400450500550600

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10p

Q x

–66–

ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

Безробіття — надмірна пропозиція праці при заданій його ціні.

Безробіття природне — існуючий в кожен даний момент контингент незайнятих,

виникаючий через те, що, як правило, індивід при зміні місця і профілю роботи якийсь час

не бере участь в суспільному виробництві.

Безробіття кейнсіанське — стан економічної кон'юнктури, при якому надлишок

на ринку праці поєднується з лишком на ринку благ.

Безробіття класичне — стан економічної кон'юнктури, при якому надлишок на

ринку праці поєднується з дефіцитом на ринку благ.

Безробіття кон'юнктурне — різниця між фактичним і природним безробіттям.

Вбудовані (автоматичні) стабілізатори — встановлені державою або приватним

сектором механізми перерозподілу доходів (система оподаткування і допомог, порядок

виплати дивідендів і ін. ведучі незалежно від поточних рішень уряду до зростання

(зниженню) сукупного попиту в періоди спаду (підйому).

ВВП по доходах = заробітна платня + орендна платня (включаючи умовно-

нараховану орендну платню) + процентні платежі + доходи власників + прибуток

корпорацій + непрямі податки + амортизація

Витрати бюджету = державні закупівлі товарів і послуг + трансферти +

відсотки по державних облігаціях

Грошова база — об'єм боргових зобов'язань Центрального банку банкнот); у

кожен даний момент розподілена на дві частини: готівка в обігу і резерви комерційних

банків в Центральному банку.

Грошові ілюзії — орієнтація економічного суб'єкта при ухвалення господарських

рішень на номінальні, а не реальні значення ціннісних показників.

Державна економічна політика – генеральна лінія дій і сукупність заходів, що

проводяться урядом від імені держави у області виробництва, розподілу, обміну,

споживання, накопичення, експорту, імпорту економічного продукту в країні.

Державна економічна політика включає інституційну, структурну, інвестиційну,

грошово-кредитну, соціальну, зовнішньоекономічну, науково-технічну, податкову,

бюджетну політику.

Доходи бюджету = індивідуальні податки + податок на прибуток корпорацій +

непрямі податки на бізнес + внески на соціальне страхування + прибуток державних

підприємств + доходи від приватизації

–67–

Економічний цикл — розвиток економіки між двома однойменними фазами

економічного циклу.

Ефект витіснення — зниження економічної активності приватного сектора через

зростання ставки відсотка, обумовленого збільшенням державних витрат.

Інвестиційна пастка — стан економічної кон'юнктури, при якому зміна ставки

відсотка не впливає на інвестиційний попит підприємців через їх песимістичну оцінку

перспектив.

Інфляція — перманентне зростання рівня цін (зниження купівельної спроможності

грошей).

Інфляція витрат — інфляція, першоджерелом якої є збільшення сукупного попиту

найчастіше через збільшення пропозиції грошей.

Інфляція пригнічена — стан економічної кон'юнктури, при якому дефіцит на

ринку праці поєднується з дефіцитом на ринку благ.

Інфляція попиту — інфляція, першоджерелом якої є збільшення сукупного попиту

найчастіше через збільшення пропозиції грошей.

Класична дихотомія — представлення національної економіки у вигляді двох

відособлених один від одного секторів: реального і грошового; у реальному секторі

незалежно від грошового визначаються об'єм і структура випуску, зайнятість, відносні

ціни благ, а грошовий сектор встановлює лише рівень (грошовий масштаб) цін.

Кредитно-грошова політика — дія держави на економічну кон'юнктуру за

допомогою зміни кількості грошей, що знаходяться в обігу.

Крива IS — сукупність крапок, що представляють поєднання значень ставки

відсотка і національного доходу, при яких в кейнсіанської концепції на ринку благ

досягається рівновага.

Крива LM — сукупність крапок, що представляють поєднання значень ставки

відсотка і національного доходу, при яких в кейнсіанської концепції на ринку грошей

досягається рівновага.

Крива Філіпса — графічне зображення залежності між темпом зміни ціни праці і

рівнем безробіття.

Крива Філіпса модифікована — графічне зображення залежності між темпом

інфляції і рівнем безробіття.

Ліквідна пастка — стан економічної кон'юнктури, при якому ставка відсотка

наблизилася до свого мінімально можливого значення, і тому приріст пропозиції грошей

не може її знизити і стимулювати інвестиційний попит.

–68–

Монетарна політика – інструмент, за допомогою якого уряду прагнуть впливати

на макроекономічні умови, збільшуючи або зменшуючи грошову масу.

Монетарна політика – один з чотирьох основних макроекономічних інструментів,

що спирається на здатність грошово-кредитної системи впливати на грошову пропозицію

і, відповідно, на ставку відсотка, а через неї на інвестиції і реальний ВВП.

Розрізняють три основних складових монетарної політики:

- емісія нових грошей;

- прямий контроль над масою грошей в грошовому секторі;

- операції на відкритому ринку.

Мультиплікатор – числовий коефіцієнт, що показує, в скільки разів сума

приросту/скорочення національного продукту, доходу або грошового обігу перевищує

ініціюючу таку зміну суму інвестицій, урядових витрат, податкових відрахувань або

внесків до фінансово-кредитних установ. Розрізняють:

- мультиплікатор інвестиційних витрат;

- мультиплікатор урядових витрат;

- мультиплікатор споживацьких витрат;

- мультиплікатор грошової пропозиції;

- податковий мультиплікатор.

Національний дохід (National Income – NI) – це сукупний дохід власників

економічних ресурсів, тобто сума факторних доходів. Його можна розрахувати:

а) NI = ЧНП – непрямі податки; б) підсумувати всі доходи чинників:

NI = заробітна платня + орендна платня + процентні платежі + доходи власників +

прибуток корпорацій

Недоспоживання – стан економічної кон'юнктури, при якому дефіцит на ринку

праці поєднується з лишком на ринку благ.

Нейтральність грошей – уявлення про роль грошей в національній економіці,

відповідно до якого зміна кількості грошей не впливає на реальні параметри: об'єм і

структура випуску, зайнятість, відносні ціни благ (див. Класична дихотомія)

Операції на відкритому ринку цінних паперів – покупка (продаж) Центральним

банком державних цінних паперів в цілях збільшення (скорочення) кількості грошей, що

знаходяться в обігу.

Особистий дохід (Personal Income – PI), на відміну від національного доходу NI, є

сукупним доходом, одержаним власниками економічних ресурсів. Щоб розрахувати PI,

необхідно з NI виключити все, що не поступає в розпорядження домогосподарств, тобто є

–69–

частиною колективного, а не особистого доходу, і додати все те, що збільшує їх доходи,

але не включається в NI:

1) PI = NI – внески на соціальне страхування – податок на прибуток корпорацій –

нерозподілений прибуток корпорацій + трансферти + відсотки по державних облігаціях

2) PI = NI – внески на соціальне страхування – прибуток корпорацій + дивіденди +

трансферти + відсотки по державних облігаціях.

Особистий дохід у розпорядженні (Disposal Personal Income – DI) – це дохід, що

знаходиться у розпорядженні домогосподарств. Він менше особистого доходу на

величину індивідуальних податків, які повинні заплатити власники економічних ресурсів

у вигляді прямих (в першу чергу, прибуткових) податків:

DI = PI – індивідуальні податки

Парадокс заощаджень — зниження вироблюваного національного доходу у міру

зростання обсягу заощаджень в концепції Кейнса.

Податкова політика – система заходів, що проводяться державою у області

податків і оподаткування. Податкова політика виражається у видах вживаних податків,

величинах податкових ставок, встановленні круга платників податків і об'єктів

оподаткування, в податкових пільгах.

Політика пропозиції — дія держави на економічну кон'юнктуру за допомогою

заходів, направлених на підвищення ефективності функціонування приватного сектора.

Сеньйораж — дохід держави, одержуваний в результаті збільшення грошей, що

знаходяться в обігу; рівний різниці між сумою додатково випущених грошей і витратами

на їх випуск.

Швидкість обігу грошей — відношення величини сукупних витрат за період до

кількості грошей, що знаходяться в обігу.

Сальдо бюджету = доходи бюджету – витрати бюджету.

Стабілізаційна політика — система заходів уряду, направлена на стимулювання

або заборону зростання національної економіки за допомогою податків, державних

витрат, обсягу пропозиції грошей і адміністративного регулювання.

Стагфляція — стан економічної кон'юнктури, при якому інфляція поєднується із

збільшенням рівня безробіття.

Фази економічного циклу — періоди функціонування економіки, що

розрізняються напрямом і ступенем розвитку економічної активності: криза, депресія,

пожвавлення, під'їм.

–70–

Фіскальна політика – регулювання урядом ділової активності за допомогою

заходів у області управління бюджетом, податками і іншими фінансовими можливостями.

Розрізняють два види фіскальної політики: дискреційну і автоматичну.

Фіскальна політика є одним з чотирьох основних макроекономічних інструментів і

спирається на здатність урядових закупівель, податків і трансфертних платежів впливати

на національний дохід і реальний ВНП.

Центральний банк – первинна валютна влада країни. Центральний банк наділений

правом:

- монопольної емісії платіжних засобів;

- регулювання грошового обігу, кредиту, валютного курсу;

- зберігання офіційних золотовалютних резервів країни.

Центральний банк контролює діяльність інших банків і фінансово-кредитних

інститутів і виконує по відношенню до них роль банку, що видає позики і зберігає

резерви.

ЧНП характеризує виробничий потенціал економіки, оскільки він включає тільки

чисті інвестиції і не включає відновні інвестиції (амортизацію). Тому, щоб розрахувати

ЧНП, слід з ВНП відняти амортизацію: ЧНП = ВНП – А.

–71–

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ

1. Филиппова И.Г. Макроэкономические модели в реальной экономике : монография /

И.Г. Филиппова, В.Г. Сумцов, Г.С. Балахнин ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2010. — 584 с.

2. Филиппова И.Г. Практикум по макроэкономике : учебное пособие / И.Г. Филиппова,

В.Г. Сумцов, Г.С. Балахнин ― Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2011. — 292 с.

3. Агапова Т.А. Макроэкономика: [учебник] / Т.А. Агапова, С.Ф. Серегина : [Под общей

редакцией А.В. Сидоровича]. — [7-ое изд., перераб. и доп.]. — М.: Изд-во «Дело и Сервис», 2005.

— 464 с.

4. Акулов В.Б. Макроэкономика: учебное пособие / В.Б. Акулов. — [2-е]. — М.: Флинта:

Московский психолого-социальный институт, 2008.

5. Годе Н. Экономическая теория. Макроэкономика : [Учебное пособие и методические

указания]. — Рига: ИТС, 2002. — 109 с.

6. Дорошенко М.Е. Введение в макроэкономику [уч. пос. для ВУЗов] / М.Е. Дорошенко. —

М : Юнити, 2001. — 175 с.

7. Макконнелл К.Р. Макроекономіка / Макконнелл К.Р., Брю С.Д. — Львів: Просвіта, 1997.

— 397 с.

8. Матвеева Т.Ю. Введение в макроэкономику [уч.пос.] / Матвеева Т.Ю. — М: ГУ ВШЭ.

— 2002. — 512 с.

9. Самуэльсон П. Экономика / Самуэльсон Пол, Вильям Нордхаус. –– [18-е изд.]. — М.:

«Вильямс», 2006. — 1360 с.

10. Седов В.В. Экономическая теория: Макроэкономика: [Уч. пос.] : [Ч. 3.] / Седов В.В.

—

Челяб. гос. ун-т. Челябинск, 2002. — 115 с.

Дополнительная:

11. Филиппова І.Г. Інфляція і перерозподіл доходу в Україні / І.Г. Филиппова,

В.Г. Сумцов // Часопис економічних реформ. Науково-виробничий журнал. ― № 3. ― 2011. ―

С. 10–17.

12. Филиппова І.Г. „Порочне коло” інфляційних процесів в Україні / І.Г. Филиппова //

Вісник СНУ ім. В. Даля. ― № 16 (170). — Луганськ, 2011. — С. 172–178.

13. Филиппова І.Г. Інституціональна пастка: моделювання ринку праці в України /

І.Г. Филиппова, Г.С. Балахнін // Формування ринкової економіки: збірник наукових праць. — Т. 3.

— К.: КНЕУ, 2010. — С. 369–377.

14. Сумцов В.Г. Україна: моделі економічного зростання / В.Г. Сумцов, І.Г. Филиппова

// Формування ринкової економіки: збірник наукових праць. — Т. 3. — К.: КНЕУ, 2010. — С. 336–

346.

–72–

15. Филиппова І.Г. Модели рынка труда в Украине / И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин //

Вісник СНУ ім. В. Даля. — 2010. ― № 11 (153). — С. 261–266.

16. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс : [Пер. с

англ.] — М.: Прогресс, 1978. — 494 с.

17. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения : [Экон. наследие] / Н.Д. Кондратьев. — М.:

Экономика, 1993. — 543 с.

18. Ойкен В. Основные принципы экономической политики / В. Ойкен : [Пер. с нем.]

— М.: Прогресс, 1995. — 496 с.

19. Пекарский С.Э. Координация макроэкономической политики: случай неустойчивой

динамики инфляции и государственного долга // Экономический журнал ВШЭ, 5, № 4, 2001. — С.

492–518.

› metod-mat › macro-control-works.pdf · ЗБІРНИК МЕТОДИЧНИХ...

Documents

Transcript of › metod-mat › macro-control-works.pdf · ЗБІРНИК МЕТОДИЧНИХ...