РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.ua · Інформаційне управління...

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

За повідомленнями

друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення

11 жовтня 2011 р., вівторок

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Виктор Янукович пошел другим путем Александр Свириденко, "КоммерсантЪ"

(Украина) ...........................................................................................................................3

Представители большинства вчера зарегистрировали в Верховной Раде проект закона о

выборах. Президент В.Янукович в последний момент решил не вносить этот документ от

своего имени и предоставил это право главам фракций. Народные депутаты заявляют, что

согласны с большинством положений законопроекта — повышением проходного барьера с

3% до 5% и запретом участвовать в выборах блокам партий,— но еще обсуждают вопрос

перехода от пропорциональной системы выборов к смешанной.

Забезпечити активний діалог влади та суспільства "Голос України".......................4

Президент України заявив про необхідність розширення участі громадськості в розробці, прийнятті та контролі за виконанням державних рішень. У свою чергу, Голова Верховної Ради

України В.Литвин привернув увагу до необхідності діалогу влади і суспільства зі всіх питань

реалізації реформи, оскільки довіра людей до процесу модернізації країни є, на його думку,

ключовою складовою успіху. Якими ж можуть стати конкретні інструменти згаданого

діалогу? Коментує директор Інституту законодавства Верховної Ради України О.Копиленко.

Временные затруднения Артем Скоропадский; Ирина Савчина, "КоммерсантЪ"

(Украина) ...........................................................................................................................5

Депутаты Закарпатского облсовета обратились к Верховной Раде с требованием отменить

постановление от 20 сентября о прекращении перехода на зимнее время. По мнению

депутатов облсовета, нововведение негативно отразится на жизнедеятельности граждан. Глава

МЧС В.Балога предложил парламенту вернуть зимнее время, а уже затем отменить переход на летнее. При этом Балога не исключил, что постановление от 20 сентября может быть

обжаловано в судебном порядке.

Депутаты объявили профсоюзный сбор Юлия Рябчун, "КоммерсантЪ"

(Украина) ...........................................................................................................................6

В Верховной Раде вчера был зарегистрирован проект постановления о создании временной

следственной комиссии, которая должна определить статус имущества, находящегося в

распоряжении Федерации профсоюзов Украины и являющегося предметом судебных

разбирательств между Генпрокуратурой и федерацией.

Олександр Єфремов: "Віктор Янукович у Завидово розставив усі крапки над

«і»" «День» .......................................................................................................................7

Урізувати соціальні стандарти в бідній державі — дурість. Ми не можемо в державі, де більшість населення бідна, сказати, що ми вас зробимо ще біднішими. Це точка зору нашої партії й Президента. У цьому плані Сергій Леонідович ліберальніший політик. Він прибічник

«шокової терапії».

ВВЕЕРРХХООВВННАА РРААДДАА УУККРРААЇЇННИИ УУ ДДЗЗЕЕРРККААЛЛІІ ЗЗММІІ::

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ


2

Поголовные выборы Сергей Ковтуненко, Дмитрий Стриховский, "CN-

Столичные новости" ......................................................................................................13

С.Власенко: "А при этом власть еще и задает вопрос: а почему нас в Европу не пускают?

Просто надо жить по европейским стандартам. Надо работать с оппозицией, а не только

демонстрировать свои мускулы и кричать, какие мы крутые. Даже если этот закон будет принят в том виде, в каком есть, он поставит под серьезное сомнение легитимность выборов и

само законотворчество".

ІНТЕРНЕТ-ЗМІ

До ВР внесли законопроект про вибори народних депутатів РБК-Україна ..........15

До Верховної Ради України внесено законопроект про вибори народних депутатів під

номером 9265-1 від 10 жовтня 2011 р. Автори законопроекту - голова фракції Партії регіонів

О.Єфремов, голова фракції Народної партії І.Шаров, голова депутатської групи "Реформи

заради майбутнього" І.Рибаков, народні депутати від ПР В.Олійник і О.Козуб, віце-спікер ВР

А.Мартинюк.

Підсумки сесійного тижня: чи є в Україні політична криза? Левый Берег.ua ......16

І.Гринів: "Ми чекали, що так звана декриміналізація призведе до виходу з цієї кризи, що

сталася. І той закон, що був сьогодні запропонований, навіть президентський, на даний

момент знятий з обговорення. Єдине пояснення, яке знайшов Литвин, це те, що треба далі радитись, бо не все погоджено. І навіть відкритим текстом сказано, що ще не все погоджено з Януковичем, а він зараз знаходиться в Греції, і відповідно мобільні телефони сьогодні в Греції не працюють. Це ще раз показує, що гра небезпечна".

БЛОГИ

Анатолій Гриценко: "Бульдозерний режим Януковича – приречений"

pravda.com.ua...................................................................................................................22

Тепер уже ясно – жодного шансу на другий термін у Януковича немає незалежно від того,

помилує він Тимошенко через місяць, чи через рік. Цей бульдозерний режим – приречений.

Інна Богословська: "Обвинительный приговор – это конец эпохи Тимошенко-Лазаренко в Украине и начало реальной европейской интеграции"

pravda.com.ua...................................................................................................................22

Обвинительный приговор послужит хорошим примером для всех прошлых, действующих и

будущих правителей. И перед тем, как идти на какие-нибудь аферы, особенно в сфере

межгосударственных отношений, они задумаются, потому что рано или поздно за содеянное придется отвечать.

Вадим Колісниченко: "У Києві заплановані чергові заходи з фальсифікації історії" pravda.com.ua....................................................................................................23

На початку листопада цього року в Києві плануються чергові заходи з фальсифікації історії під вивіскою "міжнародна наукова конференція". А саме – проведення на базі Національного

університету "Києво-Могилянська академія" 5-6 листопада 2011 року заходу на тему

"Collaboration between the Soviet Union and Germany: Causes and Consequences"

("Співробітництво між Радянським Союзом і Німеччиною: причини і наслідки").

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

Поверніть зимовий час - просить Верховну раду Закарпатська облрада УТ-1,

Підсумки дня ....................................................................................................................25

Істерику інспекторам ДАІ влаштував Олег Ляшко ТРК "Украина", События ....25

Во время оглашения приговора Тимошенко возможны теракты ТРК

"Украина", События .......................................................................................................25


3

Гість студії – Максим Луцький, народний депутат, Партія регіонів 5 канал,

Час....................................................................................................................................26

Печерський суд можуть оточити терористи СТБ, Вікна-новини..............................28

Людям середнього віку безпідставно відмовляють у працевлаштуванні Новий

канал, Репортер ..............................................................................................................29

Українські депутати масово копіюють законопроекти один в одного Iнтер,

Новини..............................................................................................................................30

Парламент хочет запретить рекламу лекарств Интер, Подробности ...................31

Віталій Бала: «Законопроект, який подав Президент, не планувався як

законопроект, щоб декриміналізувати справу Тимошенко» Радіо Ера-FM,

Родео ................................................................................................................................32

Друковані видання

Виктор Янукович пошел другим путем

Александр Свириденко, "КоммерсантЪ" (Украина)

Проект закона "О выборах народных депутатов", который по инициативе Президента

Виктора Януковича с ноября 2010 года готовила рабочая группа под руководством министра

юстиции Александра Лавриновича, вчера был зарегистрирован в Верховной Раде. Авторами

документа выступили народные депутаты — председатель фракции Партии регионов

Александр Ефремов, Владимир Олийнык, Александр Козуб (все — Партия регионов), Игорь

Шаров (глава фракции Народной партии), Адам Мартынюк (первый вице-спикер; Компартия),

Игорь Рыбаков (глава депутатской группы "Реформы ради будущего").

Текст документа вчера не был доступен на сайте Верховной Рады, однако Владимир

Олийнык заверил, что зарегистрированный законопроект не отличается от того документа, который прошел экспертизу в Венецианской комиссии: "Это тот же документ. Его основные

положения остались неизменными — смешанная избирательная система, 5-процентный

проходной барьер для партий и запрет на участие в выборах блокам партий".

Отказ Президента от авторства законопроекта стал неожиданностью. Совсем недавно в

Министерстве юстиции заявляли, что итоговый вариант закона о выборах Виктор Янукович

направит в парламент в сентябре. 4 октября большинство расчистило дорогу этому документу,

отклонив остальные законопроекты о выборах. А вечером того же дня Президент на встрече с

руководством парламента и лидерами фракций заявил: "Я принял предложение Председателя

Верховной рады Владимира Литвина, чтобы дальнейшая работа над законопроектом шла в

парламенте, и согласованный законопроект выносился лидерами депутатских фракций".

Из пяти лидеров фракций законопроект подписали двое — главы фракций Партии

регионов и Народной партии Александр Ефремов и Игорь Шаров. Во фракции КПУ сообщили,

что лидер коммунистов Петр Симоненко также поставил бы свою подпись, если бы с 7 октября

не находился в командировке во Вьетнаме. Глава фракции "БЮТ-Батькивщина" Иван

Кириленко заявил, что подписать законопроект ему никто не предлагал. "Даже не было

разговоров на эту тему",— сказал он. "Подписать не предлагали. Ни на какие совещания и

встречи по этому поводу не приглашали",— рассказал глава фракции "Наша Украина—

Народная самооборона" Николай Мартыненко.

В оппозиции заявляют, что поддерживать новые правила проведения выборов не

собираются. "Для Украины этот закон неприемлем. В условиях нынешней концентрации власти


4

всем понятно, как будут проходить выборы в мажоритарных округах. Мы уже испытали это на

себе во время выборов в местные советы. Мы категорически против таких подходов",— сказал

Кириленко. "Конечно, у законопроекта высокие шансы быть принятым, но я его поддерживать

не буду. Повышение проходного барьера и проведение выборов в одномандатных округах

работают на одно — увеличение представительства партии власти в будущем парламенте",—

сказал заместитель главы парламентского комитета по вопросам государственного

строительства и местного самоуправления Юрий Ключковский (НУНС).

Впрочем, вопрос замены пропорциональной избирательной системы смешанной во

фракциях большинства еще обсуждается. "Мы считаем, что пропорциональная система выборов более эффективна. С коллегами мы также еще обсуждаем вопрос о возможности

кандидатов одновременно баллотироваться и по списку, и в округах, и не поддерживаем тезис о

возможности самовыдвижения кандидата в округе",— сказал народный депутат Александр

Голуб (КПУ). Он подчеркнул, что вопрос проходного барьера в Раду Компартию "совершенно

не беспокоит". "Проходной барьер и запрет для блоков останется, а что касается избирательной

системы, то тут есть вопросы. Там могут быть дискуссии — и прежде всего с европейским

сообществом, которое настаивает на введении открытых партийных списков",— сказал

народный депутат Сергей Гриневецкий (фракция Народной партии).

http://www.kommersant.ua/doc/1792163

Забезпечити активний діалог влади та суспільства "Голос України"

У виступі Президента України Віктора Януковича на першому засіданні дев’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання та урочистому засіданні з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України підкреслювалося, що соціальний діалог, громадські обговорення та парламентські слухання дозволять розширити соціальну базу модернізації, посилити довіру громадян до держави. Президент України заявив про необхідність розширення

участі громадськості в розробці, прийнятті та контролі за виконанням державних рішень.

У свою чергу, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на цьому ж засіданні привернув увагу до необхідності діалогу влади і суспільства зі всіх питань реалізації реформи,

оскільки довіра людей до процесу модернізації країни є, на його думку, ключовою складовою

успіху.

Якими ж можуть стати конкретні інструменти згаданого діалогу? Із цим питанням ми

звернулись до директора Інституту законодавства Верховної Ради України, члена-

кореспондента НАН України Олександра Копиленка.

— Безперечно, діалог влади та суспільства потребує постійного удосконалення. Адже

відповідно до статті 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ. Це і спонукало вище керівництво держави до розширення та поглиблення діалогу влади і суспільства, а наукову установу Верховної Ради України — до пошуку його нових форм.

Саме тому Інститут законодавства, як базова установа науково-правового забезпечення

законодавчої діяльності парламенту, прагне знайти шляхи подальшого розвитку суспільного

діалогу на ниві законотворення.

З цією метою опрацьовувалася ідея створення громадських центрів законотворчості на

базі правничих вищих навчальних закладів та юридичних факультетів, вивчалися правові параметри використання громадської думки у процесі законопроектної роботи. Для вивчення

досвіду Європейського Союзу Інститутом підготовлено до друку збірку міжнародних

нормативно-правових актів «Діалог суспільства і влади: європейські правові стандарти та

досвід».

— А все ж таки, що пропонує Інститут для створення нових шляхів впливу

громадськості на законотворчу діяльність?

— Ми виходимо із необхідності знайти таку форму діалогу між парламентом і суспільством, яка здатна забезпечити системну участь громадян у законотворчості, реєстрацію


5

та узагальнення наявних у них ініціатив у цій важливій сфері управління державою, з наступною передачею їх на розгляд відповідних комітетів Верховної Ради України.

Безпрецедентні можливості для такої роботи надають сучасні інформаційні технології та

широке долучення до них наших громадян. Як відомо, кількість користувачів Інтернет в

Україні наближається до 15 млн., що створює небачені технічні умови для діалогу між

парламентом та суспільством, подання, доопрацювання тих чи інших ініціатив, а також

визначення ефективності їх впровадження.

З огляду на це Інститут законодавства ініціює створення на його базі експериментального Всеукраїнського порталу народної законотворчості, який би дозволив

вносити пропозиції щодо правового регулювання суспільних відносин та брати участь в

обговоренні законопроектів, які перебувають на розгляді парламенту. Голова Верховної Ради

України Володимир Литвин підтримав цю ініціативу.

— Олександре Любимовичу, чи не вважаєте ви, що реалізація актуальної, цікавої та

своєчасної ідеї, яка виникла в Інституті, на практиці може означати виникнення всеукраїнської книги скарг?

— Безумовно, такі побоювання існують. В Інституті прагнуть максимально

убезпечитися від популізму та деструктивності, створивши при цьому всеукраїнський інтернет-

майданчик законодавчих ініціатив. Ми пропонуємо формат діалогу влади і суспільства, який

відповідає правилу: «якщо ти заперечуєш, то запропонуй».

Як очікується, на порталі буде викладено у доступній формі правила подачі ініціатив,

тобто «ази нормотворчості», які дадуть можливість кожному, хто прагне долучитися до

законотворення, не тільки оприлюднити свою ідею у формі, придатній для розуміння та

подальшого опрацювання, але й отримати її професійну оцінку.

Для забезпечення подальшого розвитку законотворчості громадян можливо проводити

на Всеукраїнському порталі народної законотворчості дискусії

На порталі законотворчості знайдуть місце пропозиції відносно доцільності та

черговості систематизації національного законодавства, громадський моніторинг ефективності застосування окремих нормативно-правових актів, обговорення відповідності положень

національного законодавства стандартам Європейського Союзу тощо.

Варто особливо наголосити, що ми пропонуємо свій проект як експериментальний, що

здійснюється з метою пошуку ефективних форм діалогу влади і суспільства.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=237200

Временные затруднения

Артем Скоропадский; Ирина Савчина, "КоммерсантЪ" (Украина)

Вчера состоялась внеочередная сессия Закарпатского областного совета, которую

инициировал его председатель Иван Балога. На повестке дня сессии стоял один вопрос —

обращение к парламенту с требованием отменить постановление "Об изменении порядка исчисления времени в Украине". Напомним, документ, принятый 20 сентября, избавил граждан

от необходимости осенью переводить стрелки часов на час назад. Депутаты облсовета сошлись

во мнении, что нововведение негативно отразится на жизнедеятельности закарпатцев,

поскольку теперь световой день в западном регионе страны зимой будет начинаться около 9

часов утра.

На сессию также были приглашены медики, ученые и педагоги. Так, научный сотрудник

Ужгородского университета Виталий Епишев отметил, что "постановление фактически

утверждает в стране неестественное для ее населения время второго часового пояса". С

Епишевым согласились и педагоги. По их мнению, отмена перехода на зимнее время

отрицательно скажется на школьниках, особенно на тех, кто вынужден добираться на учебу из отдаленных сел.


6

В итоге депутаты приняли обращение к Раде с просьбой отменить постановление. "Считаем целесообразным перейти на зимнее время и таким его и оставить",— подытожил

Иван Балога. Следует отметить, что это не первое обращение областных советов к народным

депутатам с просьбой пересмотреть отмену перехода на зимнее время. Так, еще 3 октября

аналогичное обращение принял Ивано-Франковский облсовет, назвавший решение Верховной

Рады "калькой соответствующего решения госдумы России, которая в отличие от Украины

находится в другом часовом и географическом поясе".

Мнение главы Закарпатского облсовета разделяет и его брат — глава МЧС Виктор

Балога. Вчера он разместил на сайте министерства заявление, в котором призвал народных

депутатов вернуть зимнее время, а уже после этого принять постановление об отмене перевода

часов. "Ничто не мешает депутатам завтра быть умнее, чем вчера, и пересмотреть свое

ошибочное нововведение. Аргументов за сохранение именно зимнего времени более чем

достаточно — их уже открыто высказали многочисленные ученые, эксперты, лидеры

общественного мнения, журналисты влиятельных СМИ",— заявил министр. Он не исключил,

что постановление "Об изменении порядка исчисления времени в Украине" может быть

обжаловано в судебном порядке.

С этим согласны и эксперты. По словам доктора физико-математических наук,

директора Радиоастрономического института Национальной академии наук Леонида

Литвиненко, зимнее время наиболее приближено к биологическим часам человека. По его

мнению, государству следовало бы еще раз поменять время на зимнее и сделать его постоянно

действующим на всей территории Украины. "Для людей такое постоянство было бы самым

лучшим",— полагает Литвиненко.

Народные депутаты, поддержавшие постановление об отмене зимнего времени, вчера

уже не были столь категоричны в своей позиции. Так, Геннадий Самофалов (Партия регионов),

заявлявший во время рассмотрения документа, что при изменении времени нарушаются

биоритмы человека, вчера заявил, что парламент может прислушаться к мнению Виктора

Балоги. "Странно только, что он заявил об этом только сейчас, а не в период подготовки

постановления",— сказал Самофалов. Вместе с тем, по его мнению, отменить ежегодный

перевод стрелок часов следует обязательно. "Если Балога сможет доказать, что его

предложение принесет пользу людям, то пусть обращается в парламент, думаю, депутаты могут

вернуться к этому вопросу и установить оптимальное для граждан время",— заявил депутат.


Депутаты объявили профсоюзный сбор

Юлия Рябчун, "КоммерсантЪ" (Украина)

Проект постановления о создании ВСК зарегистрировали народный депутат, председатель Федерации профсоюзов Украины Василий Хара и народный депутат Олег Шевчук ("БЮТ-Батькивщина"). Они считают, что комиссия должна выполнить три основные

задачи — расследовать причины обращения Генрокуратуры в суд с исками в отношении ФПУ,

получить информацию о статусе имущества, находящегося в собственности профсоюзов, и

условия правового урегулирования ситуации. "Состав ВСК пока не определен,— заявил вчера руководитель пресс-службы ФПУ Юрий Работа.— Мы обратились к руководителям всех

парламентских фракций с просьбой делегировать в комиссию своих представителей и надеемся, что этот вопрос решится в ближайшее время".

Напомним, в мае Генпрокуратура начала проверку деятельности ФПУ на предмет незаконного отчуждения имущества, в частности, корпусов санаториев "Ай-Петри" и "Ясная

поляна" в Крыму, а также санатория "Дубки" в Киевской области. В ГПУ заявили, что всего в

пользовании профсоюзов находятся около 300 объектов, которые являются государственной

собственностью и не подлежат отчуждению. По итогам проверки Генпрокуратура возбудила 36

уголовных дел, 22 из которых направила в суд, оценив нанесенные государству убытки в 55

млн грн. Органы прокуратуры также направили в суды 166 исков: 120 — о возврате незаконно

отчужденного государственного имущества на сумму 117 млн грн и 46 — о возврате земельных


7

участков общей площадью 42 га. В ответ на обвинения представители ФПУ подали иск к

генеральному прокурору Виктору Пшонке с требованием опровергнуть информацию о

злоупотреблениях в федерации и заявили, что курорты и санатории являются их

собственностью (последний раз сообщал об этом 29 сентября).

В Генпрокуратуре вчера напомнили, что 7 октября Окружной административный суд

Киева "признал безосновательными исковые требования ФПУ по обжалованию действий

Генпрокуратуры". "Создание ВСК — это попытка отдельных лиц воспользоваться служебным

положением и уйти от ответственности,— резюмировал источник в ГПУ.— Мы не

вмешиваемся в деятельность ФПУ, а пытаемся установить правомерность фактов продажи

санаторно-курортных комплексов и другого имущества профсоюзов. Проверок могло и не

быть, если бы в федерации не мешали Фонду госимущества проводить инвентаризацию

имущества. Такое активное сопротивление нас заинтересовало, и в работе ФПУ выявилась

масса нарушений".

По данным Генпрокуратуры, на сегодняшний день удовлетворено уже 72 иска,

поданных по факту незаконного отчуждения имущества профсоюзов. "Хозяйственный суд

Крыма 29 сентября удовлетворил иск прокуратуры Ялты и признал незаконным решение

исполкома Ялтинского городского совета, которым неправомерно передано право

собственности на недвижимое имущество санатория "Золотой пляж" ЗАО

"Укрпрофздравница"",— сообщили в ГПУ.


Олександр Єфремов: "Віктор Янукович у Завидово розставив усі крапки над «і»"

«День»

Сьогодні засідання Печерського райсуду щодо «газової» справи Юлії Тимошенко може стати останнім. Суддя Родіон Киреєв, за оцінками багатьох політиків та експертів, винесе вирок

лідеру опозиції. Нагадаємо, обвинувачення просить для екс-прем’єра сім років позбавлення волі з відшкодуванням збитків «Нафтогазу» в сумі 1,516 мільярда гривень. Можна погодитися,

Тимошенко не свята (як, утім, і нинішня влада), у неї є свої гріхи. Але ми бачимо, як

хворобливо реагують на цей процес у Європі, звучать навіть погрози — якщо буде реальний

строк, асоціації і Зони вільної торгівлі Україні не бачити. До того ж наразі тривають складні переговори щодо ціни на газ із Росією. Як нинішня влада збирається виходити з цієї ситуації?

Про це, а також про європейські цінності, розставлені крапки над «і» у відносинах із Росією,

виборче законодавство, формулу «2+1», пільги, земельну реформу та інше — в інтерв’ю з головою фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександром Єфремовим.

— Якщо ми допускатимемо, щоб з нами розмовляли методом погроз і залякувань, у нас

точно не буде вільної держави. Я нещодавно був у Страсбурзі, де зустрічався зі своїми

колегами з Європарламенту. На жаль, на запитання, які я їм ставив, вони відповісти не могли. Я

противник, щоб ми писали закони під конкретну політичну ситуацію, а тим більше — під

конкретну людину. Якщо ми вилучимо статтю із законопроекту щодо декриміналізації статей,

за якими обвинувачують Тимошенко, щоб її звільнити, тоді виходить, що для простих людей

закони існують, а для верхівки влади — ні? Розгляньмо такі приклади. Сьогодні в Ісландії судять колишнього прем’єр-міністра країни за непрофесійну роботу. Колишнього прем’єр-

міністра Сербії затримали в Австрії за те, що п’ять-шість років тому він нібито отримав хабар.

Ми будуємо державу, яка має бути справді демократичною. Тому наш Президент не може

виконувати вказівки європейців і, порушуючи Конституцію, давати поради судам.

— Різниця в тому, що на відміну від судового процесу у справі Тимошенко, названі вами

приклади не є об’єктом критики в Європі.

— Мені європейські політики говорять: ми знаємо ціну Тимошенко. Просто в період

помаранчевих подій було створено образ України. Цей образ і досі зберігається в головах

європейських виборців. Тому європейські політики мимоволі відстоюють інтереси своїх

виборців. Про це вони самі говорять.


8

— Цікаво, що кримінальні справи порушено здебільшого проти членів колишньої влади —

нинішніх опозиціонерів.

— Чому? На сьогодні доволі складна ситуація у колишнього спікера кримського

парламенту Анатолія Гриценка, проти якого порушено кримінальну справу. Зазначу — він член

нашої партії. Є також приклад Василя Волги, інших представників влади.

А тепер пригадайте, які були вибори в США, коли Буша-молодшого обирали на другу

каденцію. Місяць підраховували голоси. В результаті він виграв вибори з різницею в кілька

тисяч голосів. Уявіть собі, щоб представники опозиції (на той час — прихильники Альберта Гора) поїхали за межі США шукати підтримки і розповідати, який Буш нехороший. Це

неможливо уявити. А у нас це — звичайне явище. До мене постійно надходить інформація: де бувають наші представники опозиції і з ким вони зустрічаються з європейських політиків.

— Окрім Європи, в самій Україні теж чимало ваших критиків. Не говоритимемо про

опозицію, візьмімо, наприклад, Леоніда Кравчука, який сказав, що якщо й судити Юлію

Тимошенко за газові угоди, тоді треба судити всіх прем’єрів і президентів, які були в Україні

за останні 20 років.

— Чомусь усі запрограмовано вже знають, яке рішення винесе суд. Я, наприклад, не

знаю. І Кравчук не знає. Будь-які випереджаючі заяви взагалі неприпустимі, тому що вони

вважаються тиском на суд. Судді теж живі люди. Якщо вони бачать, що вектор держави

змінюється, то хочуть того чи ні, мимохіть роблять свої висновки.

Що стосується суті питання. Я не говоритиму про завданий збиток державі. Але є Закон

«Про міжнародні договори України», який передбачає певні процедури при підписанні відповідних угод. Перед підписанням міжнародних договорів має відбутись відповідне

засідання Кабінету Міністрів, де визначаються повноваження людей, які підписуватимуть ці договори. Тобто повинні готуватися відповідні протокольні доручення, прийняті на засіданні Кабміну і підписані прем’єр-міністром. Наскільки я знаю, то ці протокольні доручення (перед

підписанням газових угод Тимошенко 2009 року) було сфальсифіковано. На мій погляд, це

шахрайство.

2004 року «це панство» прийняло країну, коли ціна на газ гарантовано до 2012 року

повинна була зберігатися на рівні 57 доларів за тисячу кубометрів газу. Вони вирішили, що цей

договір поганий. Поїхали до Москви й підвищили ціну до 176 доларів. Тобто на 120 доларів

одразу «посадили» нашу державу. Через деякий час вони вирішили, що й це погано — виникла проблема з транспортуванням газу до Європи. В результаті виплила ще одна ціна, яка на

сьогодні дає формульний підхід ціни, такої самої, як у Німеччині. І коли нам у Російській

Федерації говорять, що в України ціна на газ не вища, ніж у Німеччини, то у мене виникає запитання — де розташована Німеччина, а де — Україна? Ми говоримо російській стороні: у

цій ситуації ми не просимо жодних преференцій, але ви ж самі розумієте, що це нерозумна ціна.

Це перше. Друге — зрештою, у відносинах існує економіка. Якщо Україна не потягне таку ціну,

то значить 37,5 млрд. кубометрів газу, що його наша країна споживає, ви вже нам не продасте. А це втрата для Росії. В української сторони перед укладенням газової угоди 2009 року були

аргументи для ведення діалогу, але чомусь ми підписали угоду до 2019 року (причому, не

зовсім правильні з юридичної точки зору), за якою ми переплачуємо як мінімум по 100 доларів

за тисячу кубометрів газу. Тому нехай у даному випадку прийме рішення суд.

— І все-таки, як українська влада збирається виходити із ситуації?

— Ми працюємо з європейськими політиками: пояснюємо, що насправді відбувається в

Україні, розповідаємо, що ми не можемо порушувати Конституцію і закони України. І ми

знаходимо взаєморозуміння.

— На закритті Варшавського форуму так і не оголосили про завершення роботи над

проектом угоди зі створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Чи означає це, що

офіційне підписання угоди переноситься з грудня 2011-го на більш пізній час? Які пункти угоди

залишилися не врегульованими?

— Я був присутнім у Європарламенті на засіданні Міжнародного комітету. Там було

поставлено завдання: протягом жовтня закінчити всі необхідні формальності щодо підписання


9

угоди з Україною. Європейці дуже серйозно ставляться до цього документа. Вони ставлять

завдання, щоб усі документи до кінця поточного року були підписані. З української сторони

теж робиться все можливе, що, до речі, не робилося впродовж попередніх років. Ми сьогодні приводимо національне законодавство у відповідність із європейським. Думаю, юридично до

кінця року ми будемо готові розглянути як мінімум два документи: перший — про асоціацію,

другий — про зону вільної торгівлі. Дуже сподіваюся, що до цього часу буде готовий і третій

документ — про лібералізацію візового режиму між ЄС та Україною.

— Як вважаєте, ЗВТ повинна запрацювати одразу після підписання чи через певний час?

— Це залежить від того, які у нас будуть остаточні домовленості. Сьогодні відповідні працівники міністерств України і представники ЄС ведуть предметні переговори в цьому

напрямі. Оскільки є складне питання, пов’язане з постачанням наших товарів до Європи і входженням європейських товарів в Україну. Від самого початку європейці ставили нам умови,

щоб Україна повністю відкрила свої ринки, а на нашу продукцію пропонували ввести

квотування. З таким підходом, звісно, ми погодитися не могли. Тому велись і ведуться доволі складні переговори, особливо щодо сільськогосподарської продукції. Таким чином, усе

залежить від того, коли остаточно буде готовий документ. Тоді й можна буде говорити про

терміни введення. Він може бути поетапним, якщо це пов’язано з квотуванням, а може

вводитись одразу після підписання — наприклад, з 2012 року, якщо такого квотування не буде.

— Що для вас означають європейські цінності?

— Для мене це, перш за все, культура взаємин. Причому в усіх сенсах: культура

поведінки, спілкування, політична культура... Думаю, для багатьох у нашій державі важливим є

факт, що європейський вибір — це великі можливості економічного розвитку країни. По-перше, європейський ринок становить понад 16 трлн. доларів. Це найбільший ринок у світі. Вийти на

нього — наше завдання. При цьому ми не повинні втрачати свої позиції на інших ринках.

Чомусь сьогодні вважають, що якщо ми рухаємося до Європи, значить в іншому напрямку нам

потрібно з кимсь посваритися. Нічого подібного. Втрачати російський ринок — безглуздо. Ми

обов’язково розвиватимемо і цей напрям. Крім того, є великий китайський ринок, який хоче з нами співпрацювати. Те ж саме стосується турецького ринку. Як казав Вінстон Черчилль: «У

Англії немає постійних друзів, у неї є постійні інтереси». Ми повинні ввічливо і культурно

поводитися зі своїми колегами із закордонних країн, вести дискусію. Але якщо хтось хоче

зробити так, щоб ми втратили частину свого суверенітету або віддали частину своїх

економічних переваг, він помиляється. Ми жорстко відстоюватимемо свої позиції.

— Ви нещодавно були на з’їзді «Єдиної Росії» в Москві, де, до речі, Володимир Путін

офіційно заявив, що йде в президенти. Відомо, що Партія регіонів має тісні контакти з

російською провладною партією. А з ким дружить ПР у Європі? На кого ви можете

покластися з європейських політиків?

— У нас дуже хороші стосунки з Альянсом соціалістів і демократів у європейському

політикумі. Вже встановлено партійні стосунки, підписано договірні угоди. Ми буквально

найближчим часом відкриваємо представництво нашої політичної сили в Брюсселі. У нас складаються дуже хороші особисті стосунки з представниками цих партій.

— Днями в російських «Известиях» з’явилася стаття Володимира Путіна, практично

його передвиборча програма, в якій він ставить мету — створення Євразійського союзу. Яку

альтернативу в такому разі може запропонувати Україна, адже ми відмовилися від вступу до

ЄЕП?

— Свого часу Шарль де Голль сказав: «Європа має розуміти, що буде або Велика Європа

від Атлантичного до Тихого океану, або буде Великий Китай від Атлантичного до Тихого

океану». В період глобалізації Європа повинна визначити свій вектор розвитку. І незважаючи

на проблеми, в яких вона сьогодні загрузнула (я переконаний — це тимчасово), зрештою ЄС

опиняється перед вибором. А ті інтенсивні контакти, які сьогодні відбуваються між Європою і Росією, свідчать про те, що співпраця між ними не відкидається. Володимир Путін у своїй

статті якраз і підкреслює, що в жодному разі розвиток євразійського простору не йде в супереч

з нашим європейським вектором. Що б там не говори, але Росія сьогодні визначає регіональну


10

політику, з якою рахуються в світі. Тому ми маємо дуже прагматично ставитися до процесів, які відбуваються в світовій політиці, а головне — брати в них активну участь.

— До речі, як ви вважаєте, чому Україна в цій статті взагалі не згадується?

— Тому що Віктор Янукович сказав однозначно, що Україна на сьогоднішній день не

бачить себе в Митному союзі (тим більше, після тристоронньої зустрічі в Москві, коли були

розставлені всі крапки над «і»).

— За словами багатьох експертів, влада утримує натиск Росії, завдяки присутності в

уряді представників великих фінансово-промислових груп. Чи утримають надалі цей натиск

урядові бізнесмени, враховуючи, що сусіди запустили в дію чинник обхідних газопроводів і

створення Єдиного економічного простору?

— Фінансово-промислові групи у нас дійсно існують, тому їхню точку зору не можна

відкидати. У цих групах працюють сотні тисяч людей. Вони отримують хорошу заробітну

плату, а в деяких ФПГ виплачується дуже хороша зарплата. Дай Боже, аби всі так платили. Але

чи утримаємо ми натиск Росії, залежить від кожного з нас. Як ми будемо ставитися до нашої держави, такий рівень міцності вона і матиме. Адже є формула державного управління, яку ще

ніхто не скасовував: авторитет держави залежить від авторитету першого керівника. Тому на

авторитет першого керівника повинен працювати кожен. Якщо держава відходить від цієї формули, як правило, в результаті втрачають всі.

— Під час інавгурації Віктор Янукович сказав, що завданням для влади на всіх рівнях є

подолання наслідків «дикого» капіталізму. Як ви сьогодні оцінюєте ефективність реалізації

цього завдання?

— Чомусь багато хто вважає, що влада — десь там, а ми тут. Напевно, тому що влада

інколи себе теж неправильно поводить... Ви бачите реакцію Президента на цілий ряд рішень

окремих міністерств, Кабінету Міністрів загалом. Віктор Янукович не з усім погоджується.

Ви говорите, наскільки ми зможемо захистити інтереси української держави? Коли

Віктор Янукович ішов на вибори, це було одним з найбільших сумнівів. Мовляв, Віктор

Янукович буде проросійським президентом. Ще тоді я спокійно відповідав на такі вислови: «Ви

погано знаєте Віктора Федоровича. Янукович буде президентом держави Україна». Я був

губернатором Луганської області, а він — Донецької, тому я знаю, як він захищає інтереси

свого регіону. У цьому питанні в людині нічого не змінюється. Він так само захищатиме

інтереси нашої держави.

— Найбільший бич України — це всюдисуща корупція. На вашу думку, де потрібно

шукати корінь?

— Корупцію можна перемогти, лише ліквідувавши причини. Чим більше держава

присутня в бізнесі, тим більший рівень корупції. Це перше. Друге. Має бути політична воля. І третє, має бути відповідна політична ситуація. Як правило, боротьба з корупцією на найвищому

рівні вимагає від керівника досить великої сили волі. Коли я працював губернатором, до мене

приїжджали досить багаті люди і робили відповідні пропозиції. Мені доводилося виставляти їх

з кабінету. Але потім вони мені казали: «Ми дамо набагато менше грошей у Києві, і тебе

знімуть з роботи». І вони мали рацію...

— Деякі експерти відзначають, що вибори 2012 року стануть своєрідним

випробуванням на міцність для ПР. Побоюєтеся?

— Ми не в захваті від того, що на нашу долю випало вирішувати цілу низку проблем, що

апріорі є непопулярною справою. Я дуже боюся, що у нас це не вийде. А якщо не вийде у нас,

то я не бачу іншої політичної сили, яка змогла б вирішити ці питання. Сьогодні є багато людей,

які вміють красиво говорити, але вони навіть собі не уявляють, з якими проблемами можуть

зіткнутися, якщо сядуть у крісло президента або прем’єр-міністра. Давайте подивимось на

недавню історію. 2003 року прем’єр-міністром став Віктор Янукович, і економіка різко пішла

вгору. Потім 2005 рік. Інша влада, економіка на спаді. Потім Ющенко, побачивши, що ситуація

вже критична, звертається до Януковича. В результаті, 2007-2008 рр. — економіка знову йде

вгору. 2009 рік — Тимошенко прем’єр-міністр, спостерігаємо спад економіки. Тому сьогодні ми приречені на те, аби у нас все вийшло. Ми маємо зробити все, аби наступного року люди


11

відчули віддачу від наших реформ. До того ж на сьогоднішній день у нас не така драматична

ситуація з рейтингами. Ми все одно на першому місці. Але цього не достатньо для того, аби

виграти вибори, а ми саме цю мету ставимо перед собою в 2012 році.

— Сьогодні ми спостерігаємо процес об’єднання провладних політичних сил. До Партії

регіонів приєдналася «Сильна Україна» Сергія Тігіпка, зараз також ведуться переговори про

приєднання Народної партії Володимира Литвина. Що означає таке укрупнення?

— Для того щоб відбулося об’єднання ПР і «Сильної України», необхідно, аби з’їзд

«Сильної України» ухвалив відповідне рішення. Поки що є домовленості між Азаровим і Тігіпком, що Тігіпко приєднається до ПР, тому що він бачить більше шансів для реалізації своїх

амбіцій саме в нашій партії. Для чого це необхідно державі? Виходячи з практики, держава розвивається нормально там, де встановилася так звана система «2+1», коли на політичній арені є дві великі партії, які ведуть боротьбу за голоси виборців. Але є й низка дрібніших партій, які в

разі помилок великих політичних сил відбирають у них голоси, беручи таким чином участь у

формуванні політики. Як правило, при такому політичному розкладі зберігається стабільність еліт у державі. І боротьба ведеться не один проти одного, а за голоси виборців.

— А кого ви бачите другою силою в Україні?

— Я такої сили не бачу, вона ще не сформована. За потенціалом структуризації з Партією регіонів наразі не може конкурувати ніхто. Сьогодні ми самі з собою боремося. Наші помилки подеколи працюють проти нас, а не робота наших опонентів. Мені часто говорили, що

Тимошенко буде сильною опозиціонеркою. Але якщо людина не змогла відбутися у владі, вона

ніколи не зможе відбутися в опозиції. В опозиції працювати складніше. Коли Янукович був в

опозиції, він щотижня проводив засідання опозиційного кабміну, де лунали пропозиції для

поліпшення економічної ситуації в країні. За останні півтора року ви бачите, щоб в

опозиційному уряді хтось збирався й щось пропонував?

— Опозиція пропонує — реєструє в парламенті альтернативні законопроекти, але всі

вони відкидаються більшістю.

— Щоб парламент підтримував законопроекти, над ними треба працювати. Не може

закон, написаний позавчора, а так частенько буває останнім часом, у середу пройти

голосування в комітеті, чого від нас вимагають представники опозиції, а потім іще й

виноситися на голосування.

— З ким Партія регіонів точно не об’єднуватиметься?

— Лише молодий політик може стверджувати, що він з кимось не об’єднуватиметься. Якщо інтереси держави вимагають такого об’єднання, то, як правило, політичні сили (навіть

кардинально протилежні) знаходять в собі сили об’єднатися. Приклад Німеччини, коли до

влади прийшла Ангела Меркель, є підтвердженням цього. На сьогоднішній день ПР дійсно

проводить консультації щодо об’єднання з іншими політичними силами. Але це лише

консультації. Конкретних рішень поки немає.

— Якщо все-таки об’єднання Партії регіонів з іншими політичними силами станеться,

як це вплине на економічну політику уряду? Наприклад, Сергій Тігіпко виступає за скорочення

пільг. Чи не стане це причиною конфлікту у вашій команді через різне розуміння глибини

поняття «соціальні стандарти»?

— Урізувати соціальні стандарти в бідній державі — дурість. Ми не можемо в державі, де більшість населення бідна, сказати, що ми вас зробимо ще біднішими. Це точка зору нашої партії й Президента. У цьому плані Сергій Леонідович ліберальніший політик. Він прибічник

«шокової терапії». Цей період уже проходили європейські країни. Але у минулому, зараз ми

повинні думати інакше — як вибудовувати економіку й наповнювати бюджет країни, і за

рахунок цього підвищувати соціальні стандарти. У Сергія Леонідовича своє бачення, але це не

означає, що в усіх у нашій партії така сама думка.

— Протест афганців під стінами парламенту продемонстрував: люди проти

обмеження низки соціальних пільг. Яким є вихід із ситуації, на ваш погляд?


12

— Каталізатором незадоволеності стало те, що хтось з Кабінету Міністрів дав команду

Пенсійному фонду (або сам Пенсійний фонд) зробити перерахунок пенсій. У результаті люди

вийшли на вулицю. Але на сьогоднішній день я можу відповідально заявити, що ні за яким

соціальним показником скорочень не буде. Навпаки, наступного року ми плануємо збільшити

соціальні виплати.

— Коли в Україні починається розмова про скорочення пільг, завжди чомусь починають

з низів. А може, варто було б розпочати із себе — депутатів, чиновників Адміністрації

Президента, міністерств?

— Ми дали відповідне доручення регламентному комітету ВР провести інвентаризацію

чинних пільг для депутатів, щоб визначити «непрацюючі» пільги й ліквідувати їх. Я,

наприклад, п’ятий рік живу в готелі, мені квартиру ніхто не видавав, хоча, згідно із законом,

належить. Депутати різні: одні взагалі не користуються пільгами й навіть не беруть заробітну

плату, а інші живуть лише на заробітну плату.

— Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт вважає, що змішана система виборів

— не найкращий варіант для України. До речі, встановити відкриті списки на виборах до

парламенту обіцяв Віктор Янукович, коли був кандидатом у президенти. Чому ця обіцянка

зараз ігнорується?

— Змішана система існує скрізь, зокрема й у європейських країнах. Що таке відкриті списки? По суті справи, це політична федералізація держави. Добре це чи погано — питання

дискусійне. Тепер щодо того, відмовилися ми від своїх обіцянок чи ні. Коли ми проаналізували

політичну ситуацію в парламенті, то побачили, що Верховна Рада може проголосувати лише за

змішану систему. Це політичний компроміс. Насправді, ми виконуємо свої обіцянки —

половина кандидатів зі списків нашої партії обиратимуться в округах, а друга половина — за

партійними списками. На мій погляд, відмовитися від партійного формування — це

неприпустима річ. Якщо нам удасться проголосувати за цей законопроект цього місяця, ми

вперше за рік до виборів матимемо документ, коли всім політичним силам буде зрозуміло, як

готуватися до виборів

— На думку Венеціанської комісії, Україні слід було б ухвалювати не окремі виборчі

закони, а виборчий кодекс, який включав би правила виборів до всіх інститутів влади. Чи

прислухається влада до цих пропозицій європейців?

— У нас є обіцянка із цього приводу європейським колегам, і ми її виконаємо. На мій

погляд, у нас буде проміжок між 2012 і 2015 рр. Тоді й буде можливість неупереджено

написати цей документ. Сьогодні за регламентом це складно зробити.

— Від представників влади часто можна почути, що після «помаранчевих», коли

президентом став Віктор Янукович, в країні дуже швидко було наведено лад. Чому цього

порядку немає у Верховній Раді? Чому, коли про це вже неодноразово писали ЗМІ, депутати

досі голосують один за одного?

— Тому що дуже складно запропонувати саму формулу голосування депутатів. Якщо

відійти від мітингової полеміки, то я, наприклад, можу сказати, що на сьогоднішній день

п’ятеро депутатів нашої фракції перебувають у ПАРЄ, хтось на лікарняному. Тому ми

відпрацювали таку систему, коли жоден депутат з нашої фракції не скаже, що його картка проголосувала не так, як він хотів. Депутат за тиждень бачить усі експертні висновки щодо

певного законопроекту. Крім того, я щоранку збираю раду фракції (близько 40 осіб), де щодо

кожного законопроекту ми оцінюємо, як голосуватиме фракція. Якщо в когось є зауваження, то

ми доопрацьовуємо це питання, якщо питання не доопрацьоване, ми приходимо до зали ВР і знімаємо його з порядку денного. Тому натискання кнопки — це політична складова. Якщо

хтось із наших депутатів проти, він має право прийти й забрати свою картку. До речі, деякі так і роблять.

— Чомусь у європейських парламентах немає такої практики — там кожен голосує за

себе.

— Не завжди. Наприклад, сидить керівник певної фракції в Європарламенті попереду

депутатського корпусу: якщо він руку підняв, отже, фракція голосує, якщо не підняв — не


13

голосує. Точнісінько як у нас (сміється). У деяких парламентах визначаються певні дні для

голосування. І цього дня звозяться всі депутати. Просто в Європі немає такого темпу, як у нас, тому що це сталі демократії. Вони за рік розглядають лише декілька серйозних документів.

— Якщо є правила, їх треба виконувати, якщо ж вони не виконуються, отже, правила

порушуються.

— Питання в іншому — як на 100% зібрати всіх депутатів. Цього ніколи не буде. Я

розумію, що голосувати один за одного негарно й неправильно. Але сьогодні ми маємо те, що

маємо. А надалі, зі зміною депутатського корпусу, а головне політичної культури, зміниться й

система голосування. Це еволюційний процес.

— Щодо політичної культури. Як ви вважаєте, наскільки радянський спосіб мислення й

поведінки тяжіє над нинішніми політиками?

— Ми вже абсолютно інші люди. Наші діти мають хорошу освіту, зокрема європейську.

Європейцям не треба приїжджати до нас і намагатися вчити нас елементарних речей. Якщо

навіть мені щось треба, я поїду до Кембриджа (як я вже це робив), замовлю собі десять днів,

прослухаю лекції й отримаю відповіді на питання, що цікавлять мене. Так робить багато моїх

колег. Тому радянське мислення не є на сьогоднішній день проблемою для нас. Це перше. Друге. Не все, що було раніше, — погано. Наприклад, освіта в СРСР була дуже сильною. Тому

нам не треба все минуле відкидати. Свого часу прийшла радянська влада й викинула все, що

було за царя, й почала будувати... Їй довго довелося долати всі хвороби, щоб вийти на

створення абсолютно нової еліти. Адже була знищена вся еліта, зокрема й українська. Державі знадобилося років 50 для того, щоб створити нову еліту. Потім, дякувати Богу, стався розвал

держави — безкровно, без знищення еліти.

— Депутати повернули на доопрацювання урядовий законопроект «Про ринок землі»,

оскільки в ньому надто багато спірних питань. Залишилося три місяці до кінця року. Ваш

прогноз, чи з’явиться компромісний варіант вирішення земельного питання? Чи відкриється

ринок землі з 2012 р.?

— Земельна реформа — найважливіше питання в нашій країні. Тому Президент не

квапиться, він уже провів десятки нарад. На мій погляд, у цьому питанні краще сім разів

відміряти й один раз відрізати. Дискусії ведуться довкола того, скільки треба давати землі в

одні руки. Є три підходи: хтось пропонує — 2100 га, хтось (як у Франції) — 50 або максимум

100, хтось — передати землю у власність держави, а вона продаватиме право оренди (як у

Великій Британії). Якщо цього року буде ухвалено закон, отже, мораторій не

подовжуватиметься, якщо не буде ухвалено — мораторій продовжиться. Але залишати

земельне питання невирішеним не можна, тому що в нас відбувається «тиха» приватизація.

Головне те, що більшість сьогодні схиляється до того, що власниками землі можуть бути лише

громадяни України.

http://www.day.kiev.ua/216982

Поголовные выборы

Сергей Ковтуненко, Дмитрий Стриховский, "CN-Столичные новости"

Верховная Рада Украины намерена внести изменения в Конституцию, закрепив в ее переходных положениях норму, предусматривающую, что очередные выборы парламента

будут проведены в последнее воскресенье октября 2012 года. Ну и, если все у власти сложится, пройдут они по смешанной системе.

То, что партия власти переживает довольно трудные для себя времена, знают

практически все те, кто интересуется политикой. Видимо, поэтому наверху и вспомнили тему

2002 года, когда смешанная система выборов помогла и партии власти набрать необходимые

для существования проценты, и Леониду Даниловичу сохранить свое кресло. Поэтому и

сегодня сверхзадачей для «регионалов» стал вопрос о том, как продлить свои дни в парламенте

плюс сохранить Виктора Федоровича — не столько для истории, сколько для президентской


14

подписи под «нужными» законами. Виктор Федорович, наверное, это понимает и не

противится.

Как внесли,так и вынесут, или Закон для «чайников»

Министерство г-на Лавриновича, то бишь Минюст, уже огласило свой вердикт по

законопроекту о смешанных выборах. А потом, если не сегодня, то завтра, этот юридически

обоснованный документ будет обсуждаться парламентариями.

Что же может представлять собой новый закон о выборах? Не что иное, как текст, писанный под копирку закона 2002 года: кто-то идет по партийному списку, а кто-то, согласно

своим финансовым возможностям и авторитету, — по тому или иному мажоритарному округу

(коих на сегодняшний день насчитывается 226). Но и они, как говорится, не вечны:

специалисты в плане проведения разного рода выборов утверждают, что границы отдельных

округов, где «реги-оналы» не в почете, будут то ли уменьшены, то ли увеличены за счет тех

населенных пунктов, где еще верят в «бело-голубую» идею о том, что счастье их настигло уже

позавчера. Остальные (имеются в виду те, кто пять лет назад поверил в нынешнюю власть)

жаждут крови и сегодня вряд ли опять поверят в прекрасное будущее. И как раз вот здесь, под

носом появляется «лучший кандидат», который вам проводит не только газ, но и Интернет

вкупе с кабельным телевидением на 98 каналов, за которое вы платите первые три месяца лишь

символическую цену гривен эдак в 7—10. Потом все это раз в пять подорожает, но это уже

будет потом, когда вы свой выбор уже сделали.

Да не очень-то и возможно сегодня назвать пофамильно всех тех персон, которые

рискнут выставить себя на всеобщее обозрение в качестве кандидатов по мажоритарным

округам, но есть тех, кого уже ни с кем не спутаешь (их фамилии — в таблице). Главное,

помните: чего бы они хорошего ни делали — проводили газ, воду или Интернет — принимайте

и кричите «ура». И вам будет хорошо, и они, сделав хоть что-то доброе и нужное, почувствуют

себя если не богами, то на коне — это точно. Что будет потом — вы уже знаете: такое было при

Кучме, при Ющенко и, конечно, было и будет при Януковиче.

Расхожие мнения

Перед тем как принимать судьбоносные для страны решения, наша Рада, точнее ее яркие

представители, так и не решила: а что же с этим законом делать. Принимать — дразнить Запад

с его Венецианской комиссией, которая высказалась достаточно четко: плохой закон. Не

принимать — поставить под удар Виктора Федоровича и «спонсоров» не только Президента, но

и парламентариев, которые ну просто не могут жить на пусть и не маленькую, но все-таки одну

зарплату. С вопросом о том, будет ли этот новый законопроект одобрен, мы обратились к тем,

кто его и будет «одобрять», то есть к депутатам.

Святослав Пискун (Партия регионов): «Я буду голосовать за то, чтобы смешанная

система выборов стала реальностью. Все-таки люди доверяют больше человеку, которого сами

выбрали, чем партийному списку. Вот только хочется, чтобы в самом законе существовал

пункт, который бы описывал конкретный механизм отзыва депутата-мажоритарщика».

Вячеслав Кириленко (НУНС): «Я знаю, что некоторые граждане вовсю уже работают над своим политическим имиджем в мажоритарных округах, но этих самых округов нет, и,

надеюсь, не будет. Но если эти люди за это время что-то нормальное сделают для своих

потенциальных избирателей, то почему бы не принять такой подарок. Шансы у «регионалов»

проголосовать этот закон высоки, но что и кому это даст? Народу? Нет. Власти? Тоже

проблематично. Про оппозицию вообще говорить не буду. Словом, «глухий кут». Правда, есть

шанс выйти оппози-ции единым списком, но это скорее фантастика, чем реальность».

Сергей Власенко (БЮТ): «К сожалению или к счастью, к этому закону слишком много

замечаний у Венецианской комиссии, в том числе принципиального характера. В частности,

речь идет о том, что избирательная система не может меняться в зависимости от того, как

меняется политический «климат» в парламенте. Так, к примеру, мнение оппозиции в вопросе

нового закона о выборах должно быть не просто услышано, а учтено. Действующая власть

этого делать не хочет. И, уверен, не будет. А при этом еще и задает вопрос: а почему нас в

Европу не пускают? Просто надо жить по европейским стандартам. Надо работать с


15

оппозицией, а не только демонстрировать свои мускулы и кричать, какие мы крутые. Даже если

этот закон будет принят в том виде, в каком есть, он поставит под серьезное сомнение

легитимность выборов и само законотворчество».

Чем сердце успокоить?

Что делать нам, простым среднестатистическим? Да просто ждать, верить в то, что

правда все-таки восторжествует, и ставить галочки напротив тех фамилий, которые внушают

доверие. Революционные «прибамбасы» — не метод и не средство. Та же «оранжевая

революция» показала, что мессия может оказаться фальшивым.

Так что живите мирно, да-вайте жить соседям и не спускайте глаз с тех, кого выбрали

себе в правители. Либо покиньте эту страну и вспоминайте ее там, где вас не будут тревожить

такие вот законы.

Цена мандата

В 2007 году, когда в стране прошли внеочередные парламентские выборы,

избирательная кампания обошлась госбюджету в 365 миллионов гривен. Из этой суммы ЦИК

потратила 46 миллионов — на изготовление печатей, бланков и символики, а также на

организацию процесса на избирательных участках. Кроме того, 14 миллионов гривен ушло на

финансирование окружных избирательных комиссий и 303 миллиона — на участковые

избирательные комиссии, пишет «Коммерсант-Украина». По словам заместителя председателя

Центризбиркома Андрея Магеры, «800 миллионов гривен однозначно не хватит на подготовку

и проведение выборов». «В августе мы направили в Кабинет министров смету, в которой четко,

по статьям указали расходы, которые потребуются для избирательной кампании. Мы учли

заработную плату (членов комиссий — Ред.), изготовление бюллетеней. Общая сумма составила 1,25 миллиарда гривен», — констатирует Магера.

Предложенная Министерством финансов сумма близка к той, которая пошла на финансирование последних президентских выборов. На их подготовку и проведение, согласно

отчету ЦИК, из госбюджета было потрачено 973 миллиона гривен, из которых 459 миллионов

— на проведение второго тура.

По словам представителя ЦИКа, более 80 проц. расходов составляет фонд заработной

платы членам избирательных комиссий, а остальные средства идут на оплату телефонной связи,

канцелярских товаров, командировок и уплату налогов.

«Создается 226 избирательных участков и 34 тыс. избирательных комиссий, в каждой из которых будут работать от 12 до 24 человек. Этих 800 млн. гривен в проекте бюджета не хватит

даже на выплату заработных плат! Сокращение расходов необоснованно», — подчеркнул

заместитель председателя Центризбиркома.

http://cn.com.ua/ru/article/8689

Інтернет-ЗМІ

До ВР внесли законопроект про вибори народних депутатів

РБК-Україна

До Верховної Ради України внесено законопроект про вибори народних депутатів під

номером 9265-1 від 10 жовтня 2011 р.

Автори законопроекту - голова фракції Партії регіонів у ВР Олександр Єфремов, голова

фракції Народної партії у ВР Ігор Шаров, голова депутатської групи "Реформи заради

майбутнього" Ігор Рибаков, народні депутати від ПР Володимир Олійник і Олександр Козуб,

віце-спікер ВР, нардеп від КПУ Адам Мартинюк.

Раніше сьогодні Міністерство юстиції передало до Венеціанської комісії остаточний

проект закону про вибори народних депутатів, що був доопрацьований з урахуванням

попередніх рекомендацій, наданих цією міжнародною експертною організацією.


16

Міністр юстиції Олександр Лавринович нагадав, що 14-15 жовтня відбудеться засідання

Венеціанської комісії, в ході якого будуть затверджені остаточні експертні висновки щодо

проекту закону про вибори народних депутатів України.

4 жовтня Верховний Рада України відхилила 13 законопроектів про вибори народних

депутатів. Раніше спікер Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що ВР на пленарному

засіданні 4 жовтня парламент не прийме жоден законопроект про вибори в першому читанні. Також Литвин повідомив, що Верховна Рада України дочекається остаточних висновків

Венеціанської комісії для прийняття змін до виборчого законодавства.

Нагадаємо, доопрацьований проект закону України "Про вибори народних депутатів

України" в кінці травня був оприлюднений на сайті Міністерства юстиції України.

Законопроект містить норму про підвищення прохідного бар'єру для партій до 5%. 50%

депутатів парламенту обиратимуться за партійними списками, інші 50% - по одномандатних

округах. Проект закону забороняє участь у виборах до Верховної Ради блоків. У бюлетені для

голосування буде виключена графа "Проти всіх".

У середині серпня Венеціанська комісія Ради Європи закликала українську владу до

проведення діалогу з опозицією щодо внесення змін до виборчого законодавства. Томас

Маркерт, секретар Венеціанської комісії, в інтерв'ю Deutsche Welle тоді зазначив, що можливе

повернення до змішаної виборчої системи, за якою половина депутатів буде обиратися за

партійними списками, половина - по мажоритарних округах, може призвести до спотворення

результатів виборів на користь провладних політичних сил.

Нагадаємо, у висновках Венеціанської комісії, що опубліковані на сайті Мін'юсту

України, говориться, що в законопроекті про вибори народних депутатів відсутня ясність у

питанні можливості оскаржити результати виборів. При цьому члени ВК відзначили ряд

позитивних змін в законопроекті.

Раніше представник Президента в парламенті Юрій Мірошниченко заявив, що

законопроект про вибори народних депутатів буде внесено до ВР тільки після експертизи

провідних експертних інститутів світу.

Зі свого боку заступник голови ЦВК Андрій Магера сказав, що не виключає, що

прохідний бар'єр у парламент, який зараз закладається на рівні 5%, може бути знижений або

Президентом, або парламентом.

Раніше, 11 квітня ц.р. міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що нове виборче

законодавство не передбачатиме можливості голосувати "проти всіх" на виборах до ВР. Він

зазначив, що відповідна графа ("не підтримую жодного кандидата") є пережитком радянського

минулого.

Законопроект викликав гостру критику всередині країни. Опозиція назвала такі зміни у

виборчому законодавстві кроком до згортання демократії в Україні. Зокрема, експерти

вважають, що деякі норми законопроекту не дадуть нормально працювати ЗМІ.

22 вересня міністр юстиції України Олександр Лавринович заявив, що питання виборчої системи, яка буде діяти в Україну в разі ухвалення парламентом законопроекту "Про вибори

народних депутатів України", і прохідний бар'єр не є предметом дискусії між експертами

Венеціанської комісії (ВК) та Міністерством юстиції України.

http://www.rbc.ua/ukr/top/show/v-vr-vnesen-zakonoproekt-o-vyborah-narodnyh-deputatov-

10102011163400

Підсумки сесійного тижня: чи є в Україні політична криза?

Левый Берег.ua

В Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл на тему «Підсумки сесійного тижня:

декриміналізація економічних злочинів, продаж землі, парламентські вибори». Пропонуємо до

Вашої уваги стенограму виступів учасників заходу.


17

Наталія Клаунінг, Інститут Горшеніна: Сьогодні ми обговоримо з народними депутатами

події, які відбулися на цьому тижні у Верховній Раді. Запитання до представника

парламентської більшості Дмитра Шпенова: розкажіть, будь ласка, про найбільш актуальні законопроекти, які розглядалися на цьому тижні.

Дмитрий Шпенов, народный депутат Украины (Партия регионов): На этой неделе

Верховная Рада еще не успела прославиться, не было драк. Хотел бы также отметить, что

большинство из законопроектов, которые рассматривались на этой неделе, были внесены на

протяжении трех лет моими коллегами депутатами. Хочу остановиться на тех законопроектах,

которые являются результативными, с моей точки зрения.

Один из таких результативных законопроектов, что не заявлен на сегодняшний день к

рассмотрению, это законопроект № 8217. В первом чтении парламент поддержал процедуру

упрощения передачи участникам недр. Данный проект устраняет ненужные административные

процедуры.

Также хотел отметить вопрос № 8729, он также уже урегулирован – это порядок оплаты

получения лицензии в сфере электроэнергетики и теплоснабжения.

Благодаря законопроекту №8371, который вызвал резонанс, у нас теперь не будет постоянно на телеканалах колдунов, шаманов и текстовых объявлений «гадаю», «снимаю

порчу». Законодатели урегулировали этот вопрос. Также я хотел бы отметить № 8272, это

законопроект, который урегулирует формулу празднования Дня Победы, и закрепляет бесплатную трансляцию художественных фильмов. Во вторник были рассмотрены 12

законопроектов, что касаются выборов. Все они отклонены. Мы ждем с большим нетерпением,

потому что обещали, что сегодня будет президентский законопроект по выборам 2012 года.

Также резонанс в средствах массовой информации вызвал законопроект о

декриминализации экономических преступлений. Данный законопроект я бы не стал сильно

политизировать. Я думаю, нам уже давно надо привести законодательство к стандартам, что

есть в мире.

В разделе Уголовного кодекса Украины о хозяйственных преступлениях указано 35

разных статей такого преступления. Это даже больше, чем, например, в разделе преступлений

против жизни, где их 30, преступления против собственности – 13, против воли, чести и

достоинства человека – 17. То есть, я считаю, что данный законопроект необходим.

Хотел бы еще отметить законопроект, который мы проголосовали сегодня, «О

расширении полномочий Верховного Суда Украины». Это очень дискуссионный вопрос, который вызывал много споров, я уверен, что в первом чтении он будет принят.

Наталия Клаунинг: Скажите, Вы в Партии регионов всегда заранее договариваетесь о

том, как будете голосовать?

Дмитрий Шпенов: В Партии регионов никогда не было спонтанных решений. Это

всегда были обдуманные поставленные решения фракции.

Андрій Парубій, народний депутат України («Наша Україна»): Очевидно що

найбільш резонансне питання цього тижня, це питання, що стосувалося кримінальних статей, за

якими сьогодні відбувається суд над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком. І, фактично, це

була ключова інформаційна подія цього тижня. Але, на жаль, всі законопроекти, що були

запропоновані від опозиції, не набрали більшості голосів і не були внесені в порядок денний. В

порядок денний було внесено лише той законопроект, що пропонується Секретаріатом

президента. Але в цьому законопроекті немає тих статей, за якими сьогодні іде суд над

вказаними опозиціонерами. І головна інтрига в тому, чи будуть внесені в другому читанні в

законопроект Януковича статті, за якими судять Тимошенко і Луценка.

Наша логіка як опозиції полягала в тому, що ці статті залишилися в українському

законодавстві ще від сталінського періоду. В жодній країні на європейському просторі немає ідентичних статей, які б визначали кримінальну відповідальність за перевищення службових

повноважень. Адже засудженим може бути людина тільки тоді, коли злочин – перевищення

службового повноваження – призвело до більш конкретного злочину: крадіжки, хабара чи

чогось іншого. Саме перевищення службових повноважень ніде не карається кримінально, іде


18

відповідальність політична, максимум може бути відповідальність адміністративна. Тому ми на

цій позиції настоюємо, але, як будуть розгортатися події далі, важко передбачити.

Другою важливою подією цього пленарного тижня була процедура голосування

законопроекту про вибори. Для того, щоб подати законопроект, який підготував міністр юстиції Олександр Лавринович і Кабінет міністрів до Верховної Ради, згідно регламенту і законодавства необхідно розглянути всі інші законопроекти, які були попередньо подані у

Верховну Раду. І тому цього тижня спішно були прогнані через парламент ці законопроекти, що

подавалися депутатами, очевидно, для того, щоб розчистити шлях для законопроекту

Лавриновича. Було дуже прикро, особливо, коли виступав Ключковський із законопроектом, то

для більшості аргументи не мали жодного значення, і всі вони були відхилені.

В чому була головна ідея власне опозиційних законопроектів? Напевно, найбільш

ґрунтовним був законопроект Юрія Ключковського, який, власне, пропонував ввести систему

відкритих регіональних списків. Відомо, що Україна вже пройшла експерименти з мажоритарною системою, з системою пропорційною із закритими списками. І, насправді, всі політичні еліти демонстрували бажання до того, щоб продовжувати вдосконалювати виборчу

систему і перейти до системи пропорційної, але з відкритими списками і регіональними

відкритими списками. Тоді громадянин буде обирати не тільки партію, а ще й певного

кандидата від неї, і буде визначати його місце у списку.

Але, на жаль, у владних кабінетах, після перемоги Януковича, який теж у своїй виборчій

програмі обіцяв пропонувати відкриті списки, підготований законопроект Лавриновича, який,

на мою думку, зібрав усі негативи і мажоритарної, і пропорційної системи. Попри це знову-таки

залишаються закриті списки, тобто можливість провести в парламент людей, які потім навіть не

з’являються в ньому, або особистих водіїв чи секретарок, де кожен депутат залежить виключно

від політичного лідера. Немає сумнівів, великий бізнес, який опирається на адміністративний

ресурс, буде перемагати в більшості округів. І власне цей законопроект є великим кроком назад.

І, очевидно, тепер головна інтрига полягає в тому, коли буде поданий урядовий законопроект –

цього чи наступного пленарного тижня.

Я озвучив основні законопроекти, які мають найбільший резонанс і, напевно, будуть

впливати на розвиток української держави і політикуму.

Ігор Гринів, народний депутат України («Батьківщина»): Якщо повертатися до

сьогоднішніх подій у парламенті, то, на мою думку, цей пленарний тиждень ще не закінчився.

Сьогоднішнє вечірнє засідання є надзвичайно важливим, бо, напевно, дасть хоч які-небудь

відповіді на ключові питання, що сьогодні існують на порядку денному українського

суспільства. Тобто, чи здатен політикум виходити з політичних криз через такий важіль, як

компроміс, або переговори, або поступки.

Не дуже давно я прочитав роботу професора з Відня, який аналізував роботу різних

виборчих систем. І ось під впливом цього я також пробував займатися виборчим

законодавством. Навіть моя дипломна робота як студента юридичного факультету стосується

саме цього. Але найкращий висновок був на останній сторінці монографії цього професора:

ефективність влади не залежить від типу виборчої системи. Давайте правду казати: і при

пропорційній, і при мажоритарній системі, а також при змішаній системі влада може бути

ефективною. І так само при будь-якій системі влада може бути абсолютно відірвана від народу.

І нема більшого обману виборців, ніж говорити їм про відкриті партійні списки. Звичайно, мені б хотілося збудувати таку систему, де були б відкриті партійні списки. Але жодній країні світу

поки що це не вдалося. В жодній країні нема відкритих партійних списків. Це або є підвид

мажоритарної системи, або ми говоримо про «регіоналізацію» виборчої системи. Але це завжди

супроводжується історичними особливостями цієї країни. Тому я б говорив про інше.

Насправді Україна знаходиться не тільки в глибокій економічній кризі, а й також і в

глибокій політичній кризі. Мені здається, що це криза з розряду таких, які Україна вже два рази

пережила. Перший раз це у 1991 році, коли була криза вибору: або Україна незалежна, або

залишиться в складі Радянського Союзу. У 2004 році була друга велика політична криза, коли

відбулися масові фальсифікації президентських виборів. Фактично, йшла мова про зміну влади

в державі. Відходив Кучма, відходила ціла посткомуністична епоха. І мала прийти інша влада.


19

Яка це буде влада, чи вона прийде легітимно – це було дуже важливо. Була велика політична

криза, яку ми в кінці назвали Помаранчевою революцією. Слово «революція» вже свідчить про

те, що вихід з цієї кризи був не правовий, а політичний. Третій тур, сам Майдан, круглий стіл за

участю іноземних політиків показав, що вихід з політичної кризи шукається саме політичними

методами, які виходять за межі існуючого правового поля. В принципі, саме 2004 рік дав

механізм виходу з політичних криз.

Ми маємо таку саму кризу в 2011 році, коли питання цього конфлікту між низами і верхами, між владою і опозицією може вирішитись двома методами. Перший метод – це

вибори. Другий метод – це заклик до «прямої» демократії або непокори, Майдану. В мене

складається враження, що влада чомусь зацікавлена в ескалації спроби нав’язати Україні так

звану «вуличну» розмову. Тому що з будь-якої кризи завжди на виборах можна вийти. Бо

легітимність влади залежить від політичного і культурного рівня людей, які цю владу

обирають.

Я вважаю, що українське суспільство є надзвичайно розумне. Всі попередні вибори

показали, що виборці в Україні мають певну послідовність у своїх симпатіях і діях, чого я не

можу сказати про їх обранців, які то за одних, то за других. У людей немає маятника. Маятник

створюється тільки в одному випадку: який цього тижня пробувала нав’язати влада. Це зміна

правил гри. От коли їх тенденції не влаштовують, пробують змінити правила гри. Чому йде

мова зараз про повернення до змішаної системи? А тому, що ця система може виявитись більш

ефективною для того, щоб контролювати законодавчу гілку влади. Вони ще пам’ятають 2001

рік, коли перемогли на виборах «Наша Україна» і Компартія. А більшість формує та політична

партія, яка набрала, здається, 13% і яка контролює повністю парламент через оцю другу

мажоритарну частину. Тому те, що відбулося цього тижня, показує, що влада шукає способи

для самозбереження. Це перше питання.

Питання друге – це питання Тимошенко. Це питання тотальної недовіри до судової гілки

влади і кризи, що сформувалась навколо цього. І знову складається враження, що на

сьогоднішній день, коли Янукович і його речники говорять одне, на зовнішній арені говорять

інше, і ми це чуємо не від нашої влади. Чуємо це від Фюле, від Коморовського, від усіх

ключових західних політиків. Вони говорять достатньо відкрито. Більше того – яким чином це

буде врегульовано законодавчо. Ми чекали, що так звана декриміналізація призведе до виходу з цієї кризи, що сталася. І той закон, що був сьогодні запропонований, навіть президентський, на

даний момент знятий з обговорення. Єдине пояснення, яке знайшов Литвин, це те, що треба

далі радитись, бо не все погоджено. І навіть відкритим текстом сказано, що ще не все

погоджено з Януковичем, а він зараз знаходиться в Греції, і відповідно мобільні телефони

сьогодні в Греції не працюють.

Це ще раз показує, що гра небезпечна. Бо велику кількість людей можна дурити за

невеликий проміжок часу. Але дурити таку велику кількість західних політиків довгий час не

вдавалося нікому. І я думаю, що досвід Кучми, який неправдиво відповідав на деякі запити

тодішнього європейського політикуму, призвели до повної ізоляції не тільки самого Кучми, але

й України. Так цього уроку, на мою думку, Янукович не зрозумів.

Сьогодні ця криза перестає бути внутрішньополітичною, ця криза отримує серйозну

геополітичну складову. Зокрема, договір про асоціацію з ЄС поставили в пряму залежність від

можливості України вийти з політичної кризи, що склалася. Наступні всі процеси будуть

прив’язані до цього ще більше. Тому основний урок цього тижня – не робиться жодних кроків

для того, щоб знайти вихід з кризи, яка є в Україні, методами, що є у всьому світі, методами

демократії.

На виборах всі за все відповідають. І ми чітко бачили що сталося з Морозом, що сталося

з Ющенком, зрештою, навіть відповідальність за кризу, яку понесла Тимошенко, будучи тоді при владі, коли Україна була в економічній кризі, це також повинно бути зрозуміло для будь-

якого політика. Що за будь-які проблеми політики відповідають політично. І це покарання є значно більшим, ніж юридичне. Такого розуміння в цієї влади нема. І мені здається криза буде

поглиблюватися.


20

Зараз треба зрозуміти, що, якщо ми не знайдемо способу виходу з цієї кризи

легітимного, то всі наступні кроки будуть ще більшим компромісом з законодавством, з легітимним вирішенням, з судовою системою, зі всім іншим. Потім на ці компроміси

доведеться значно важче йти. Мені здається, урок цього тижня буде важливий для подальшого

аналізу. Хто винен, що так сталося з виборчим законодавством? Всі слова з системою виборів

ще не сказані. Мені здається, що Європа сама почала про це заявляти. Венеціанська комісія

чітко про це сказала: не міняйте правила гри, є підозра, що ви їх міняєте для маніпуляцій.

Прямий висновок Венеціанської комісії: зміна правил гри є основним недоліком цього

законодавства.

Наталія Клаунінг: Пане Дмитре, ви маєте можливість прокоментувати те, що сказав Ваш

колега. Чи лега. Чи ви підтримуєте його думку про те, що зараз в країні є політична криза? Чи

має Партія регіонів намір шукати легітимний вихід з ситуації, що склалася? І, власне, чому було

запроваджено зміну правил гри?

Дмитрий Шпенов: Еще никогда в истории Украины не было такого случая, чтобы закон

о выборах обсуждался за год до выборов. И я уверен, что сегодня-завтра этот законопроект будет внесен и правила игры будут рассмотрены заранее. Венецианская комиссия еще не дала

свой окончательный ответ. И, на мой взгляд, политического кризиса в Украине сейчас нет, это

все надумано. Есть предпосылки мирового экономического кризиса в Украине. Политического

кризиса у нас нет.

Ігор Гринів: Один аргумент для свого колеги з парламенту. Я людина, яка крім того, що

досить довго в політиці, займається політичними технологіями. Для будь-якого політика, з яким

я працював, падіння рівня довіри за рік більш ніж в два рази, а за деякими показниками і в три

рази, свідчить про політичну кризу. Якщо накласти графік довіри населення до Ющенка (у мене є дані, неприємні для мене як політика, що працював з президентом Ющенком) і графік довіри

населення до президента Януковича за один рік, то вони співпадають. Вся динаміка падіння

рейтингу Ющенка і рейтингу Януковича до смішного співпадають. І вже знаючи, чим це

закінчиться, пора б думати, як з цієї політичної кризи виходити. Так от низи уже не хочуть, а

верхи не можуть. Те, що низи не хочуть, показує соціологія, а те, що верхи не можуть, показує

те, що вони не змогли із жодної кризової ситуації вийти достойно.

Наталія Клаунінг: Пане Андрій, а ви вважаєте, що у нашій країні є політична криза?

Андрій Парубій: Кризові елементи в українській державі були частіше, ніж у 1991 чи

2004 році, просто тоді були визначальні моменти. Кризи були і під час акції «Україна без Кучми» й інших. І очевидно, що сьогодні є криза, і вона ширша, ніж просто у внутрішній

політиці. Тому що сьогодні Україна опинилася на перетині важливих геополітичних ліній, який

завжди був характерним для України. І сьогодні проблеми української держави треба

розглядати в аспекті зовнішньому і внутрішньому. Тобто в зовнішньому аспекті Україна стоїть

напередодні підписання угоди про асоціацію з ЄС. Це у великій мірі буде такою точкою

неповернення зовнішньополітичного розвитку української держави.

З іншої сторони, ми бачимо просто шалений тиск з боку Російської Федерації, яка, відчуваючи, що якщо Україна зробить цей крок, повернути в орбіту свого впливу українську

державу буде дуже складно. І власне цей зовнішній момент, коли Україна не те, що на

роздоріжжі, Україна вже іде в Європу. Під великим тиском Росія хоче зупинити нас. Накладається внутрішня ситуація, коли країна, яка зовнішньо декларує похід в Європу, у

внутрішній політиці проводить цілковито російську модель управління: політичні репресії, заборона на висловлення своєї позиції, заборона на проведення мирних заходів.

Це тільки у нас парадокс такий, коли для затримання злочинців не вистачає людей і бронежилетів, а на мирних демонстрантів кидають багато «Беркуту» у повному екіпіруванні. У

нас відбувається копіювання так званої російської кровної демократії. Ми пригадуємо, Путін

йшов тими ж шляхами. Спочатку драконівське виборче законодавство, заборона проведення

мирних заходів, обмеження свободи преси. От власне у нас в Україні іде примітивне

маркування російської моделі.


21

Я в цьому бачу такий собі когнітивний дисонанс, між зовнішньою і внутрішньою

політикою. Власне невирішення цієї проблеми в результаті може зашкодити Україні на її шляху

в Європу. І сьогодні вже багато є європейських лідерів, які чітко заявляють, що, якщо не

припиняться політичні репресії, то вони вважають неможливим підписання угоди про асоціацію

і угоди про зону вільної торгівлі.

Назбирався такий собі клубок проблем. І я згоден з Ігорем, що вирішити ці проблеми

треба шляхом внутрішнього консенсусу серед еліт держави. І це відбувалось на цьому тижні, пошук такого консенсусу. Але сьогоднішня влада демонструє неготовність до зміни правил, які запроваджені нею вже більше півтора року. Якщо така тенденція буде продовжуватись, то

елементів прямої демократії нам не уникнути. Без сумніву, нездатність влади змінити

внутрішню політику буде народжувати потенціал для протестів. І якщо влада не зможе

домовлятися у стінах парламенту, вона буде змушена домовлятись з людьми, які будуть стояти

під стінами того таки парламенту.

Журналіст: Стосовно законопроекту про декриміналізацію. Чи не здається Вам смішним

покарання за порушення статті про приватизацію? Чи не призведе це до нецільового

використання приватизованих підприємств? І чому із законопроекту про декриміналізацію

вилучено таке поняття як стратегічно важливий сировинний матеріал?

Дмитрий Шпенов: Да, но это не говорит о том, что объект, который был неправильно

приватизирован, останется в собственности незаконного владельца. На сегодняшний момент

криминальной ответственности за неисполнение условий приватизации тоже не существует.

Журналист: А вы будете голосовать за законопроект президента?

Дмитрий Шпенов: Да, Партия регионов будет голосовать за этот законопроект.

Журналист: А вы, господин Парубий?

Андрій Парубій: Ні, ми не будемо за нього голосувати. Опозиція пропонувала

компромісний варіант, але цей законопроект влада цілковито зігнорувала. Тому я буду говорити

від більшості в своїй країні. Ми за законопроект Януковича не будемо голосувати в цьому

вигляді, в якому він зараз є.

Ігор Гринів: Це дійсно добре питання. Звичайно, це свідчить про те, що з брудною

водою хочуть вихлюпнути дитину. Бо розгляд питання про декриміналізацію економічних

статей вимагає одного розгляду і одної філософії. Розгляд питання про декриміналізацію

політичних статей введе іншу філософію, іншу структуру відповідальності.

Питання перевищення службових повноважень є дуже розвитий термін. Питання

особистої користі і питання стосовно дій людини, яка прийняла рішення, що досі є спірним,

дуже переплітається з відповіддю прем’єр-міністра Бельгії. Він сказав Януковичу, що я як

прем’єр прийняв багато рішень, які потім іншою владою були критично оцінені, але за вашим

законодавством я б уже давно сидів в тюрмі, і кожен мій наступник сидів би і в іншої влади. Це

інша логіка політичної відповідальності.

Я буду голосувати за декриміналізацію всіх політичних статей. Я не буду голосувати в

першому читанні за цей закон без внесення поправок. Я бачив механізм виходу з ситуації: внесення законопроекту на перше читання, внесення поправок до законопроекту на другому

читанні опозицією, і спільне голосування на другому читанні не 226 голосами, як сказав пан

Литвин, з повним консенсусом в залі. І коли це стало зрозуміло, що такий сценарій можливий,

моментально було зроблено крок назад. Хто це зробив, не знаю.

Країна стала зараз дуже моноцентрична. Насправді на сьогоднішній день Віктор

Федорович Янукович не прийняв те саме політичне рішення. Він не готовий вже звільнити

Тимошенко. От він в останню суботу передумав, хоча перед тим пообіцяв Коморовському.

Подивимося, що буде 11 жовтня. Це гра одного актора, і всі мусять чекати, коли цей актор

нарешті виступить. Єдине, чого я б не хотів робити, так це шукати якісь сценарії, російські, ще

якісь. Ми на шляху до Європи, де ви побачили шлях до Європи? Я нічого не бачу, крім мантри.

Коли я був директором Інституту національних досліджень, подзвонив до мене один з тодішньої адміністрації, кажучи, що у нас є задача для Інституту – написати стратегію на певну


22

кількість років. Чи двох місяців тобі вистачить? В принципі мені вистачить 15 хвилин, бо у

мене на столі вже лежить розроблена стратегія, довести я вам зможу швидко. Єдине, що вам не

сподобається, це її автор, Віктор Федорович Янукович. Стратегія до 2015 року, де написано

членство України в Європейському Союзі. І що? Перше, що він зробив, коли став президентом,

це всі ці пункти зі всіх своїх офіційних стратегій забрав.

Зараз є новий маркер – договір про асоціацію. Якщо Європа готова прийняти Україну

такою, як вона є, то я скажу свою думку: я не хочу жити в такій Європі. Але я бачу, що Європа

є інша, і їй важливо не формально отримати Україну, а отримати Україну, яка існує на одних

ідеологічних принципах, що й вона. А я бачу, що сьогодні Україна іде в протилежному

напрямку, аніж напрям в Європу. І скільки ці люди не говорили б про якісь переговори, вони

роблять всі кроки в інший бік, бік диктатури, авторитарного режиму і так далі. І хочеться сказати: люди, будьте пильними, бо світова цивілізація просипала і більш лагідні процеси, які потім закінчувались трагедією для всього світу або для регіону. Україна завелика держава, щоби процеси, що відбуваються в ній, стосувались лише її самої, і щоби не звертати на неї увагу.

Журналіст: Чи готове українське суспільство до ринку землі?

Ігор Гринів: Я глибоко переконаний, що сьогодні нема розробленого механізму для

того, щоб створити в Україні ринок землі, який би дав позитивний результат. Це питання є спірним. Чи справді він комусь потрібний в класичному значенні? Хто виступає гарантом на

цьому ринку? Майже всі країни світу знайшли вихід – гарантом виступає держава. А в Україні поки що держава не представлена гарантом в жодному з законопроектів.

Земля – це ресурс. І кожен хоче цим ресурсом володіти і користати з нього. Насправді народ, який є власником всіх ресурсів, найменше ними користується. До прикладу взяти

Норвегію. Там газодобувна промисловість на будь-якому підприємстві представлена не без частки держави. Навіть статути нафтодобувних компаній пишуться за участю представників

держави. І ти не зможеш прийти сам на цей ринок. Як все буде відбуватися, розписано на

багато років наперед.

І друге, звичайно, чому нема корупції, бо нема традицій. За всю історію Норвегії, традицій корупції не було. А з нашими корупційними традиціями пускати землю в товар буде

гірше, ніж з приватизацією промисловості, яка відбулась на основі ваучерної приватизації.

http://lb.ua/news/2011/10/10/118661_Pidsumki_sesiynogo_tizhnya.html

Блоги

Анатолій Гриценко: "Бульдозерний режим Януковича – приречений"

pravda.com.ua

Це вирок не Тимошенко – це вирок Януковичу.

Тепер уже ясно – жодного шансу на другий термін у Януковича немає незалежно від

того, помилує він Тимошенко через місяць, чи через рік. Цей бульдозерний режим –

приречений.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/grytsenko/4e941d57a5807/

Інна Богословська: "Обвинительный приговор – это конец эпохи Тимошенко-

Лазаренко в Украине и начало реальной европейской интеграции"

pravda.com.ua

Среди наиболее значимых событий 2011 года следует выделить вынесение

обвинительного приговора в отношении Тимошенко. Главным образом потому, что он

символизирует завершение целой эпохи постсоветской Украины, в которой Тимошенко и

Лазаренко стали синонимами воровства и лжи.


23

И дело здесь не столько в личности Тимошенко, сколько в том, что по итогам судебного

рассмотрения обстоятельств заключения газовых соглашений 2009 г. будет разорван порочный

круг неприкосновенности в отношении высших должностных лиц. Обвинительный приговор

послужит хорошим примером для всех прошлых, действующих и будущих правителей. И перед

тем, как идти на какие-нибудь аферы, особенно в сфере межгосударственных отношений, они

задумаются, потому что рано или поздно за содеянное придется отвечать.

Несомненно, в Украине есть жесткий запрос на качественно новый стандарт жизни.

Поиск и выбор этого стандарта предопределяет европейский вектор развития Украины в

XXI веке. В европейской Украине не должно быть касты неприкасаемых, поэтому все больше

политиков европейского уровня понимают, что каким бы ни был приговор Тимошенко, он не

может поставить под сомнение начало реального процесса интеграции Украины в Европу.

Об этом свидетельствует и заявление министра иностранных дел Италии Франко

Фраттини, обнародованное им в ходе обсуждения судебного процесса над Тимошенко со

своими европейскими коллегами. По его словам, как сообщает агентство "Франс Пресс",

переговоры ЕС и Украины об ассоциации будут продолжаться вне зависимости от исхода

судебного разбирательства.

Действительно, приговор в отношении бывшего премьер-министра, виновного в

подписании кабальных газовых соглашений, лишь подтвердит европейский выбор Украины и

завершит постсоветскую эпоху.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/bogoslovska/4e940d48c8eda/

Вадим Колісниченко: "У Києві заплановані чергові заходи з фальсифікації історії"

pravda.com.ua

На початку листопада цього року в Києві плануються чергові заходи з фальсифікації історії під вивіскою "міжнародна наукова конференція".

А саме – проведення на базі Національного університету "Києво-Могилянська академія"

5-6 листопада 2011 року заходу на тему "Collaboration between the Soviet Union and Germany:

Causes and Consequences" ("Співробітництво між Радянським Союзом і Німеччиною: причини і наслідки").

Тема самої конференції і запропоновані, краще сказати нав'язані, теми доповідей вже

містять оціночні судження, тобто за своєю суттю не є об'єктивними і не дають авторам-

науковцям права висловити свою думку, засновану виключно на фактах.

Кожен напрямок конференції нав'язує ярлики, необхідні організаторам для маніпуляції громадською і науковою свідомістю.

Список тем конференції включає:

• Ідейна та політична платформа німецького націонал-соціалізму і Радянського

комунізму;

• Економічне, політичне і військове співробітництво між Німеччиною і СРСР у

міжвоєнний період;

• Проблеми Балтійського і Чорноморського регіону, а також націй без своєї державності країн Східної Європи в контексті пакту Молотова-Ріббентропа;

• Російський фашизм в Європі в міжвоєнний період: ідеї, образи і організаційна

структура;

• Рухи коллабораціоністів та військові об'єднання в Німеччині і Радянському Союзі до і під час Другої світової війни;

• Пошук сепаратного миру між Німеччиною і СРСР;

• Порівняльний аналіз політичних репресій, геноциду і військових злочинів у Німеччині та СРСР;


24

• Національно-визвольні рухи народів Центральної та Східної Європи: переоцінка

істориками та політиками;

• Колективна пам'ять про нацизм і сталінізм;

• Спадок тоталітарного минулого і його воскресіння і становлення авторитарних методів

і рухів на території колишнього Радянського Союзу: України, Росії, Білорусі та ін.

Викликає величезні сумніви компетентність і об'єктивність керівників та членів

організаційного комітету заходу, присвяченого історичній тематиці. Керівник організаційного

комітету колишній Президент України Віктор Ющенко прославився як раз масштабними

фальсифікаціями історії та спробами героїзації фашистських колабораціоністів. Крім цього він

не має ніякого відношення до історичної науки. Багато хто з членів оргкомітету також не мають

відповідної спеціальної освіти.

Якщо вже планується розгляд історії міжнародних відносин міжвоєнного періоду та

періоду Другої світової війни хіба не варто за всіма канонами науки всебічно розглянути події, явища, процеси та об'єктивно відповісти, які саме країни розв'язали руки гітлерівської Німеччини, а які країни найбільше постраждали від нацистської агресії.

Так, якщо натякати на "велике зло", споріднене з фашистським, то необхідно не обійти

увагою Мюнхенську угоду, більш відому у світовій історії під назвою "Мюнхенська змова", –

договір, підписаний 30 вересня 1938 року прем'єр-міністром Великобританії Невілом

Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуардом Даладьє, рейхсканцлером Німеччини

Адольфом Гітлером та прем'єр-міністром Італії Беніто Муссоліні за підтримки США.

29-30 вересня 1938 року в Мюнхені відбулася зустріч глав урядів Англії, Франції, Німеччини та Італії, скликана за активної підтримки США. Метою зустрічі було визначення

подальшої долі суверенної держави Чехословаччини, яка на той момент була однією з найбільш

процвітаючих країн Європи, тому на її територію відкрито претендувала мілітаристська Німеччина.

Варто звернути увагу на той факт, що представникам Чехословаччини й СРСР було

відмовлено в участі в цій зустрічі.

30 вересня 1938 року Чемберлен, Даладьє, Муссоліні і Гітлер підписали Мюнхенську

угоду. Тільки після цього в зал, де було підписано цю угоду, була допущена чехословацька

делегація. Керівництво Великобританії та Франції спричинили тиск на уряд Чехословаччини, і президент Бенеш без згоди Національних зборів прийняв її до виконання. 30 вересня між

Великобританією і Німеччиною була підписана декларація про взаємний ненапад; схожа

декларація Німеччини і Франції була підписана пізніше – 6 грудня 1938 року.

За наслідками операції відбулися кардинальні зміни в політичній і військовій ситуації в

Центральній Європі – Німеччині в десятиденний термін передавалася Судетська область

Чехословаччини площею в 41 тис. кв. км з населенням в 4,9 млн. чоловік.

Таким чином, де-юре ця угода стосувалася розчленування Чехословаччини Німеччиною.

Де-факто – це був свого роду "Рубікон" – перший акт свідомої підтримки Гітлера

західноєвропейськими країнами, що фактично ознаменував початок Другої світової війни. При

цьому необхідно підкреслити, що Радянський Союз був останньою великою європейською

державою, яка уклала пакт про ненапад з Німеччиною, який також планується проаналізувати

на конференції.

Також Радянський Союз був державою, а український народ цивілазацією, які найбільше

постраждали і зробили визначальний внесок у перемогу над фашизмом, побороли "коричневу

чуму". Нажаль, сьогодні вельмишановні ветерани – переможці, що залишилися серед живих,

пережили всі жахи війни, страждають від маніпуляторів історії.

Тому, я закликаю організаторів конференції схаменутися, згадати ключові істини

історичної науки і забезпечити об'єктивний розгляд історичних питань. Вчених, що

спеціалізуються на запропонованому для розгляду періоді, закликаю відстоювати своє право

презентувати власні результати досліджень без затребуваного коригування під запропоновані теми.


25

Як співголова Міжнародного антифашистського фронту, кандидат юридичних наук, я

направив заявку для участі в цій "конференції" з темою доповіді: "Співпраця СРСР і фашистської Німеччини на прикладі "Мюнхенської змови" і роль в цьому українського

фашизму".

Крім того, я в же направив лист Президенту НаУКМА щодо припинення спекуляцій

навколо історії України й використання для цього приміщень державного учбового закладу.

Понад те, я попросив поінформувати мене щодо джерел фінінсування "конференції".

Всі небайдужі та ті, хто поважєі подвиг своїх дідів повинні не обійти увагою

запланований захід, направити заявки для участі в цьому заході з метою недопущення чергової ретельно спланованою фальсифікації історичних реалій.

Історія повинна залишатися об'єктивною і деполітизованою незалежно від політичної кон'юнктури, інтересів певних політичних кланів або тих, хто просто більше заплатить за її інтерпретацію.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kolesnichenko/4e9419b2b28a6/

Телебачення і радіомовлення

Поверніть зимовий час - просить Верховну раду Закарпатська облрада УТ-1, Підсумки дня

Марина КУХАР, ведуча: Поверніть зимовий час - просить Верховну раду Закарпатська облрада. На крайньому заході країни взимку світлий час доби починатиметься о десятій ранку.

Місцеві депутати кажуть: учням доведеться йти до школи задовго до сходу сонця. Так само

починатимуть робочий день й десятки тисяч жителів області. Тому закарпатці хочуть жити за

зимовим часом. Нагадаю, у вересні народні депутати скасували давню радянську постанову, за

якою в Україні переводили стрілки годинника залежно від сезону.

Істерику інспекторам ДАІ влаштував Олег Ляшко

ТРК "Украина", События

Олена КОТ, ведуча: Істерику інспекторам ДАІ влаштував Олег Ляшко. Скандального

депутата зупинили за незаконне використання проблискових маячків. Того так розлютило

переслідування, що він почав бити патрульне авто. В спецпідрозділі намагалися пояснити

парламентареві, що він скоїв адміністративне порушення, втім Ляшко не слухав і поїхав геть.

Во время оглашения приговора Тимошенко возможны теракты

ТРК "Украина", События

Елена КОТ, ведущая: Во время оглашения приговора Тимошенко возможны теракты.

Источник Интерфакса в СБУ сообщил, что взрывы планировались направить против простых

участников акции протеста. Массовых беспорядков не исключает и милиция. По информации

соратников экс-премьера, в Киев стягивают усиленные отряды МВД, но позиция уверенна,

сторонников это не остановит.

Корреспондент: Игорь Пападюк едет в Киев на своей машине. Сколько пробудет в

столице не знает, чего там ждать тоже. На суд он отправился по собственной инициативе.

Игорь ПАЮК, сторонник Юлии Тимошенко: Ні авто, ні бензину мені не шкода. Якщо

кожен з нас почне відстоювати свою громадську позицію, ми доб’ємося того результату, якого

ми хочемо. Ми хочемо жити краще – ми цього доб’ємося.

Корреспондент: Сколько таких как Игорь Прикарпатские БЮТовци пока не подсчитали,

но уверены, что дойдет до тысячи. Централизовано их не везут, дескать колонна автобусов в


26

столицу все равно не пропустят, да и перевозчиков на такие рейсы найти не просто. Кроме

рядовых сторонников, к Печерскому суду зовут и всех оппозиционных депутатов.

Александр ТУРЧИНОВ, первый заместитель председателя ГО «Батьківщина»: Я

сподіваюсь, що вся фракція буде завтра біля Печерського суду, у залі Печерського суду, але

вряд лі вони всі там зможуть розміститись. Я сподіваюсь, що крім фракції нашої, будуть

представники інших опозиційних фракцій, інших опозиційних сил.

Корреспондент: Судья Родион Киреев решил, что кроме журналистов и не

посредственных участников процесса, приговор в зале слушать никто не будет, даже

парламентарии.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, председатель фракции партии

регионов: Я думаю, что депутаты имеют право заходить в суд, в том числе имеют право, но в

данном случае, любое судебное помещение ограничивается количеством мест, которые есть в

зале. Пусть судья сам принимает решение по наличию присутствующих людей в этом зале.

Корреспондент: За делом Тимошенко внимательно следят и за 2 тысячи километров от Печерского суда. Оно может затормозить подписание соглашения об ассоциации,

предупредили собравшиеся в Люксембурге министры иностранных дел стран ЕС.

Кэтрин ЭШТОН, верховный представитель ЕС по внешней политике: Вопросом к

технической работе нет, но есть политический процесс. И что бы не случилось в Украине – это

будет учтено теми, кто будет принимать решение о подписании договора.

Корреспондент: Заседание суда начнется завтра в 9. Сколько времени понадобиться

Родиону Кирееву для оглашения приговора пока не известно.

Гість студії – Максим Луцький, народний депутат, Партія регіонів

5 канал, Час

Лариса ГУБІНА, ведуча: Максим Луцький, народний депутат від Партії регіонів.

Продовжуємо тему того, як реагуватиме Європа на події, які розгортаються в Україні. Пане

Максиме, доброго вечора.

Максим ЛУЦЬКИЙ, народний депутат, Партія регіонів: "Добрий вечір".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Скажіть, будь ласка, вівторок може стати днем, який буде

таким рубіконом: сьогодні Європа до нас так ставиться, а якщо буде вирок і Тимошенко буде

засуджена – буде все по-іншому. І це європейські політики коментують. Ви, як людина, яка

проєвропейська, яка навчалася в Європі, наскільки я знаю, у вас це не викликає занепокоєння:

що Україна може бути поставлена в певні рамки якогось гетто?

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Ви знаєте, останнім часом я дуже часто їжджу в Європі – в

Брюссель і Страсбург. Ми спостерігаємо за тими процесами, які саме інтегрують України до

Європейської Спільноти, про що заявив Президент України Віктор Янукович. І ми дивимося на

реакцію наших колег – депутатів Європарламенту – з тих чи інших питань. Одна справа – коли

це йдуть якісь політичні гасла. А інша справа – коли ми спілкуємося в приватних бесідах чи

висловлюємося і обмінюємося думками. І це зовсім інша точка зору. Хочу сказати, що головне

завдання…"

Лариса ГУБІНА, ведуча: Тобто в приватні розмові зовсім по-іншому це все

коментується?

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Зовсім по-іншому. Вони запитують, вони цікавляться, вони більш

глибоко вникають в ту проблематику, яка дійсно існує. І я хочу сказати, що Європа прагне того,

щоб Україна якнайшвидше дійшла цього процесу євроінтеграції. Ми готуємо угоду про

асоціацію. Є багато чинників, які впливають на це. Хочу сказати, що один із останніх візитів

саме до Європарламенту, ви знаєте, представники абсолютно всіх фракцій, абсолютно всіх

фракцій, і ми говоримо про те, що ми хочемо якнайшвидше підписати ту асоціацію. Але коли

деякі депутати від Блоку Юлії Тимошенко навіть просто вскакують за столом переговорів і починають кричати, що Юлію Тимошенко вже заарештували, хоча її просто викликали до


27

Генеральної прокуратури щодо надання свідчень – це було майже три місяці тому, - то воно

викликає певний шок. Тому що депутати Європарламенту не розуміють, коли наші колеги

кажуть, і получається, що кажуть неправду. Це не є нормальна ситуація".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Якщо буде тавро на Україні, що у нас дійсно політичні переслідування, от якщо європейці так будуть нас сприймати, і про це вже йде мова – про те, що угода може бути підписана, але вона може бути не ратифікована, і весь цей процес може

розтягнутися на роки. Саме у зв’язку з політичною атмосферою в Україні.

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Ви знаєте, перш за все треба звернути увагу на те, що сьогодні ми

маємо зробити все для того, що не тиснути на суд. Сьогодні є чотири варіанти розвитку подій.

Перший – це оправдальний вирок… виправдання. Може – обвинувальний вирок. Може суд

повернути на дорозслідування або поновити слідство. Сьогодні всі дискусії навколо цієї теми –

це є ні чим іншим, як тиск на суд. Ми живемо в правовій державі. Тому давайте почекаємо

завтрашнього дня, коли почнеться ця процедура, яка задекларована. І будемо вже виходити

саме, ну, із реалій життя, а не того, що хотілося б і не хотілося б. Я тільки що спостерігав по

телевізору над істерикою…"

Лариса ГУБІНА, ведуча: Олександра Валентиновича.

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Олександра Валентиновича Турчинова. Ви знаєте, риторика не

змінилася за всі останні п’ять років, скільки його знаю: от або ми, або ніхто. Вони навіть не

допускають жодного іншого шляху. І коли ми говоримо сьогодні, ми не говоримо про

персоналію Юлії Тимошенко. Сьогодні ми говоримо про те, що склалася ситуація, яка має отримати правову оцінку. Не більше того".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Скажіть, чи не стане завтра центр столиці небезпечним місцем

просто для того, щоб прогулятися там? Як ви прогнозуєте, дійсно варто побоюватися сутичок,

провокацій і якихось активних соціальних проявів?

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Ми бачимо ці соціальні прояви в розмірі того наметового містечка, яке розгорнулося біля Печерського суду".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Чекайте, там є і намети Партії регіонів, тобто їх багато.

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Але треба чесно сказати: коли в п’ятницю на "годині запитань до

уряду" до міністра внутрішніх справа Могильова Анатолія задавали запитання з приводу того,

чому стільки міліціянтів знаходиться на всіх масових акціях в місті Києві, ви знаєте, мені настільки сподобалася відповідь, і дійсно вона є такою, яка є правильною і адекватною. Тому

що коли опозиція заявляє, що буде 50 тисяч, 70 тисяч, сто тисяч на якихось масових акціях,

відповідно Міністерство внутрішніх справ має забезпечити громадський порядок, і відповідно

до заявленої кількості учасників цих акцій треба виставити таку кількість міліціянтів".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Давайте не будемо говорити про нашу міліцію. Тому що це

окрема тема. В мене зразу виникають асоціацію з одеськими інцидентами. Поговоримо про

опозицію і про представників влади. До фінального акорду у газовій справі готуються і з одного

боку, і з іншого боку барикад. Позиції сторін навіть після кількох місяців розгляду справи

лишилися непримиренними.

Кореспондент: Зовсім не Тимошенко. Газові перемовини з Росією хвилюють

українського гаранта напередодні знакового для лідерки "Батьківщини" дня. В інтерв’ю одній з грецьких газет Віктор Янукович вкотре наголосив: питання Тимошенко з правової площини, а

значить – в компетенції суду. Цю позицію Президент не змінює з часу закриття Тимошенко у

СІЗО.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: "Мені взагалі не хотілося б коментувати це

питання. Тому що це може розглядатися як будь-який тиск чи на суд, чи на правоохоронні органи. Тому я намагаюся уникати конкретних відповідей. Крім суду в остаточному варіант на

це питання відповідь не дасть ніхто. А суд у нас є незалежною гілкою влади".

Кореспондент: В незалежність цієї гілки влади ніяк не повірять опозиціонери. "БЮТівці"

запевняють: претензії до їхньої лідерки надумані і стовідсотково політичні. Тож ані затримувати, ані, тим паче, садити до в’язниці "біло-сердечну" революціонерку не має за що.


28

Іван КИРИЛЕНКО, голова фракції БЮТ-Батьківщина: "Звинувачення звучить дослівно

так. Тимошенко формувала собі позитивний імідж ефективного менеджера. Скажіть, будь

ласка, хто приходить у владу, в політику формувати собі імідж придурка?"

Народний депутат: "Ще сьогодні немає вироку суду, але уже із парламентської трибуни

чиниться тиск на суд".

Кореспондент: Тимошенко у СІЗО зробила те, чого не вдавалося жодному опозиціонеру

на волі – об’єднала опозицію. "Комітет опору диктатурі", а в народі просто "КОД", нині не

лише координується на акціях протесту, але й веде спільну діяльність в парламенті. Кілька законопроектів по декриміналізації статті Тимошенко-Луценка – один з результатів діяльності "КОДу". Щоправда, поки що з нульовим результатом. Провладна більшість ініціативу опозиції не підтримала і до президентського законопроекту поправки не включила. За однією з версій

розвитку подій, озвучених політичними експертами, парламентарі зроблять це перед другим

читанням, аби амністувати засуджену до того часу лідерку "Батьківщини",

Лариса ГУБІНА, ведуча: Щодо декриміналізації статті, за якою судять Тимошенко.

Кожного дня різні варіанти. І от сьогодні також є сигнал від "регіоналів", що все-таки у фракції є депутати, які вважають, що можна було б розглянути декриміналізацію цієї 365-ї статті. Таким взагалі є прогноз далі після 11 жовтня?

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Знаєте, я хотів би ще раз підкреслити ту позицію – що ми не

будемо готувати закони під якусь конкретну особу. Мені невідомо на сьогоднішній день, що ми

готуємо якусь декриміналізацію статті Тимошенко, як зараз це прийнято говорити. Я хотів би

сказати про те, що вся проблема є в тому, що ми сьогодні є свідками, що таке нехтування

закону і Конституції. 2,5 роки країна жила без бюджету, без коаліції, без поваги до Президента, без нічого. Була одна Тимошенко і більше нікого не існувало. От і є результат. Це є результат

керування країною в ручному режимі: тому дам, цьому не дам, цьому дам, ти добрий, а ти

поганий. Це є результат. І це має бути прикладом для всіх влад, які сьогодні, завтра післязавтра

і так далі".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Коли ви почали говорити про нехтування законами і Конституцією, мені на секунду здалося, що сидить представник опозиції в студії. Тому що

фактично тими ж словами ці самі процеси пояснюють і представники опозиції в цій самій

студії.

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Вибачте, я хотів би підкреслити, що останні півтора роки, як

Президентом України став Віктор Федорович Янукович, вже за місяць була і коаліція, і уряд".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Ми маємо закінчувати.

Максим ЛУЦЬКИЙ: "І сьогодні демонструється щодня конструктивна позиція

Президента, уряду і парламенту".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Нас зараз виключать з ефіру. Спасибі, що сьогодні були в

нашій студії.

Максим ЛУЦЬКИЙ: "Дякую".

Лариса ГУБІНА, ведуча: Максим Луцький був гостем "Часу".

Печерський суд можуть оточити терористи

СТБ, Вікна-новини

Віта ЄВТУШИНА, ведуча: Печерський суд завтра можуть оточити терористи. СБУ

дістала інформацію про підготовку вибухів, від яких мають постраждати пересічні громадяни.

Так повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на власні джерела в СБУ. Нині ж про своє ставлення до справи над Тимошенко вкотре згадала і Європа.

Сергій СТЕЦЕНКО, кореспондент: Європа каже не чіпати. У Люксембурзі на засіданні ради закордонних справ ЄС європейські урядники знову згадали про Тимошенко. І навіть

внесли питання кримінальної справи до порядку денного. Міністри закордонних справ Швеції та Чехії нагадали: звинувачувальний вирок може погіршити стосунки України та Європи.


29

Голова ж Ради Кетрін Ештон поточнила: Європа пристане на будь-яке рішення щодо

Тимошенко, але воно так чи інакше впливатиме на підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Кетрін ЕШТОН, комісарка із зовнішньої політики ЄС: "Ми починаємо наше засідання із подій в Україні та Білорусі. Нас тривожить можливий вердикт щодо Тимошенко. І не

оптимістичні з цього питання".

Сергій СТЕЦЕНКО, кореспондент: Чи оголосить завтра Родіон Кірєєв вирок для Юлії Тимошенко – лишається загадкою навіть для політологів. Експерт центру Разумкова Юрій

Якименко вбачає лише два варіанти розвитку подій: виправдання або звинувачення. Умовного

ж терміну третій пункт 365 статті не передбачає. Якщо Тимошенко засудять на 7 років

ув’язнення, як цього вимагає прокуратура, захист матиме право оскаржити це рішення в

українських та європейських судах. Ще один можливий сценарій – декриміналізація 365 статті.

Юрій ЯКИМЕНКО, директор політико-правових програм центру імені Разумкова:

"Залишається ще можливим варіант зміни законодавчого поля. Тобто ми говоримо про ту саму

декриміналізацію статті 365, за якою вона звинувачуються. Внесений президентський

законопроект, до якого опозиція може подавати свої зміни і доповнення, які якраз би

стосувались саме цієї статті. Відповідно, якщо це буде зроблено, то тоді зникає підстава для

цього звинувачення".

Сергій СТЕЦЕНКО, кореспондент: Виправдальний висновок менш імовірний. Так

вважає колишній голова Печерського райсуду Микола Замковенко. Мовляв, таке рішення

поставить під сумнів усю судову систему України. Однак навіть якщо виправдають,

прокуратура з Тимошенко не злізе. У слідчих досі лежать справи щодо закуплених швидких і Кіотського протоколу, про які у світлі газової справи почали забувати.

Микола ЗАМКОВЕНКО, колишній голова Печерського райсуду: "Це є такий гачок, коли

буде постановлений вирок, і якщо це буде умовна міра покарання, Юлія Володимирівна може

пересуватись по Україні. Але ці дві справи будуть розслідуватись у подальшому, щоб не дати їй

можливість займатись політичною діяльністю. І таким чином можуть її усунути від виборів".

Сергій СТЕЦЕНКО, кореспондент: Опозиція ж переконана: вирок буде

звинувачувальним і оголосять його уже завтра. Засідання у справі розпочнеться о 9-й ранку.

Людям середнього віку безпідставно відмовляють у працевлаштуванні Новий канал, Репортер

Ірина ВОЛКОВА, ведуча: Молодим усюди в нас дорога. І робота уся теж – їм. Бо такі працівники дешевші і менш проблемні. А ось тим, кому за 40, працевлаштуватися зараз – дуже

складно. Людям, так би мовити, середнього віку, часто відмовляють безпідставно. Працедавців

таки кандидати майже не цікавлять, виняток хіба що досвідчений топ-менеджмент.

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Йому 48, але хто дасть? Витискає штангу,

підтягується так само легко, як і у 25, навіть розмір одягу від тоді не змінився.

Олег, майстер спорту, півроку не міг знайти роботу: " Я могу одеть одежду, которою я

носил 20 лет назад".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Це гріє душу, а не гаманець, півроку Олег шукав

роботу, хотів тренером у фітнес-центр, пропонував свій досвід, а його питали про вік і чемно

відмовляли.

Олег, майстер спорту, півроку не міг знайти роботу: "Политика клуба, от до 35 лет, чтобы все были молодые, красивые. Когда человеку уже за, к сожалению не очень хотят".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Схожа політика не тільки у спортклубах. Ось данні одного сайтів з пошуку роботи: десятки тисяч пропозицій, якщо тобі до 35 і увага – всього 3

сотні оголошень кому більше. Ну я ще розумію: танцівники в еротичне шоу, до 30 років, хоча і з цим ще можна посперечатися, але швачки, диспетчери таксі до 35, або як у цьому оголошенні формувальник тіста, вік 22-45 років. Ну скажіть будь-ласка у 21 чи у 46, я якось не так його

сформую? Логіка роботодавців, надто в умовах економічної кризи проста – економія бюджету.


30

Андрій КРИВОКОРИТОВ, керівний партнер рекрутингової компанії: "Все компании

считают деньги и не секрет, что одну и туже роботу могут выполнять 2 разных человека и более молодой человек, как правило, претендует на меньшие деньги, чем тот у которого семья,

обязательства, квартира, кредиты".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Що більше років, то більше підрахунків – для тих

хто почав задумуватися про пенсію шансів знайти роботу ще менше.

Наталя БРОВЧЕНКО, HR-директор рекрутингової компанії: "Первым критерием у них

идет официальная выплата заработной платы, все отчисления, но как мы видим, к сожалению

украинский рынок еще не готов к белой абсолютно зарплате, да? И это является уже

конфликтом при устройстве на роботу".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Жодних конфліктів не бачать у Державному центрі зайнятості, кажуть хто шукає роботу обов’язково знайде, у будь-якому віці, бо їхні працедавці на вік не зважають, лише на кваліфікацію.

Наталя ПЕТРОВЕЦЬ, київський міський центр зайнятості: "Близько 43% це вакансії для людей, які володіють робітничими професіями, 41% це вакансії для службовців і 16% це

вакансії для людей, які не мають кваліфікації".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Світлана, як раз із таких, утім вже місяць не може

знайти собі місця у цих офіційних відсотках.

Світлана, безробітна, 47 років: "На склад хотіла піти, сканіровщицей, до 40 років, а мені вже 47".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Відмова через вік пряме порушення конституції – за

якою в усіх рівні можливості де-юре, на практиці маємо такі діалоги:

Дівчина: "Отдел персонала".

Едуард БАГІРОВ, правозахисник: "Здравствуйте".

Дівчина: "Здравствуйте".

Едуард БАГІРОВ, правозахисник: "Скажите пожалуйста, вот я по объявлению

устроиться на работу".

Дівчина: "Какая вакансия интересует вас?

Едуард БАГІРОВ, правозахисник: "Вот, парковщика колясок".

Дівчина: "Сколько лет вам?

Едуард БАГІРОВ, правозахисник: "Мне 40".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: У США тільки запитання про вік можна наскочити

на мільйонний позов, в Україні неприховані бажання брати на роботу лише молодих

розміщують в Інтернеті, друкують у газетах і нічого, єдине, що офіційно через вік не

відмовляють, викручуються хто як може.

Дівчина: "У нас сейчас, как бы пришел стажер на эту вакансию, если, не факт, что

останется, если у нас освободится вакансия я вам перезвоню".

Таша ТРОФИМОВА, кореспондент: Що факт із цим можна до суду, каже

правозахисник. Якщо приміром записати таку розмову. Спочатку з відповіддю для тих кому за

40, а потім представитися молодшим, от тільки звідки у безробітних гроші на адвокатів,

захищати права працівників має держава, каже юрист, але чомусь не захищає.

Українські депутати масово копіюють законопроекти один в одного

Iнтер, Новини

Ольга БОНДАРЧУК, ведуча: Українські депутати масово копіюють законопроекти один

в одного, запевняють юристи. Запозичення чужих ідей у Верховній Раді набуло такого

масштабу, що Секратаріат просто завалений проектами законів і кожен з них має перевірити

експертна комісія. А ця процедура не з дешевих і обходиться державі у кілька мільйонів

гривень щороку. Хто, що і як списує розбирався Кирило Євсєєв.


31

Кирило Євсєєв, кореспондент: Кожен десятий законопроект в українському Парламенті - це банальний плагіат, запевняють юристи. За їхніми словами, деякі документи копіюють навіть

не виправляючи орфографічні помилки.

Данило ГЕТЬМАНЦЕВ, експерт із законодавчих ініціатив: "Например, в моих руках два

законопроэктов, которые зарегестрированы с разницей в двадцать дней и в то же время, текст

абсолютно идентичный. Идентичны даже ошибки, идентичны даже название статтей. Все

практически одинаково".

Кирило Євсєєв, кореспондент: Експерти кажуть, найчастіше позичають ідеї у депутатів-

опонентів, а найсміливіші - навіть у колег по фракції. Самі народні обранці підтверджують в

українському Парламенті, це вже стало системою. Ловили колег на плагіаті не раз.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України: "Доходили до конфлікту. Один з них розв'язався, на жаль, так досить сумнівно. Довелося перевносити спільно. Ну а в другому

випадку мені вдалося доказати недобропорядність поведінки і законопроект був відкликаний".

Кирило Євсєєв, кореспондент: Деякі народні обранці на плагіат навіть не ображаються. Адже самостійно проштовхнути законопроект без допомоги опонентів зазвичай не легко. Тож,

якщо мета прийняти документ будь-яким шляхом, на клонування власних ідей увагу не

звертають. Втім, кожна копія - це додаткова робота для апарату Верховної Ради.

Скопійований законопроект, як і новий, має конкретну ціну - приблизно десять тисяч

гривень. Саме стільки, по словам нардепів, витрачає Парламент на перевірку документа перед

голосуванням. Кожен законопроект тиражується сотнями екземплярів. Документ досліджують

експерти, навіть якщо він точна копія нещодавно розглянутого. Самі депутати підрахували,

лише за останні чотири роки така імітація законотворчої діяльності обійшлася українцям у

мільйон доларів.

Закарпатські депутати вимагають повернути перехід на зимовий час

Ольга БОНДАРЧУК, ведуча: Закарпатські депутати вимагають повернути перехід на зимовий час. Заради звернення до колег із Верховної Ради сьогодні вони зібрали позачергову

сесію обласної. Депутати стверджують, що скасування переводу стрілок суперечить законам

природи, адже тепер взимку на Закарпатті світатиме о десятій ранку і школярам доведеться

добиратись на заняття в повній темряві. Вони просять народних обранців переглянути своє рішення, інакше обіцяють запровадити на Закарпатті місцевий час - на годину пізніше, ніж у

решті регіонів.

Іван БАЛОГА, голова Закарпатської обласної ради: "Повноваження депутатів обласної ради є такі, знаєте, запроваджувати свій час. Але це, все ж таки, як вам сказати, це не є нормальним. Кожна область буде запроваджувати свій час".

Парламент хочет запретить рекламу лекарств

Интер, Подробности

Анастасия ДАУГУЛЕ, ведущая: Верховная Рада намерена запретить рекламу лекарств.

Цель благая: ограничить пагубную практику, когда украинцы сами себе назначают препараты,

узнав об их чудодейственных свойствах из телевизионного ролика или прочитав на красочном

плакате в метро. Законопроект гуляет по парламентским коридорам с прошлого лета. Но в

нынешнем году имеет все шансы быть принятым. Документ предполагает запрет рекламы

практически всех лекарств. Впрочем, есть и исключения. Перестанут ли газеты и

телепрограммы пестреть медицинскими предложениями, - знает Лариса Задорожная.

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Красивая картинка, оптимистичный текст –

оружие в руках фармацевтических компаний в борьбе за кошельки украинцев. Фармрынок –

один из самых привлекательных в мире. Уступает место только торговле оружием и

наркотиками.

Юлия РАДЧЕНКО, покупатель лекарств: "То, что нам рекламируют - часто то покупают. Потому что доверяют. Но, на самом деле, я считаю, что это не правильно".


32

Жанна ЖИВИНСКАЯ, покупательница лекарств: "Показывают таких пенсионерок как я.

Сразу бегать начинают, а оказывается, что нет".

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: 9 миллиардов гривен тратят в год на препараты

украинцы. Почти половина денег идет на лекарства "про запас". В этой клинике счет "рекламным последствиям" давно открыт.

Борис РАДУЦКИЙ, директор клиники: "У нас человек глисты в печени, извините, лечил

по рекламе по телевизору каким-то препаратом. И молодой человек просто умер от неправильного лечения. Когда уже обратился за профессиональной помощью, уже было

поздно".

Депутаты решили действовать кардинально - запретить рекламу раз и навсегда. Телевизионная, газетная и уличная - именно она - причина бед со здоровьем.

Виктор КОРЖ, народный депутат Украины, разработчик законопроекта: "Структура

закупок препаратов лекарственных совершенно не соотвествует структуре заболеваемости и

смертности. Это наводит на мысль, что граждане покупают не по назначению врачей, не с

профессиональных позиций, а под влиянием рекламы".

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Депутаты обещают оставить всего лишь одно

рекламное поле – специализированные журналы - только для медиков. Фармкомпании уже

просчитывают пути отхода. Во-первых, интернет, а во-вторых - те, кому покупатель поверит

даже больше, чем рекламе. Украину ожидает новый расцвет сетевого маркетинга.

Петр БАГРИЙ, президент ассоциации "производители лекарств Украины": "Ця реклама

буде направлена, можливо, на аптекарів, які стикаються з паціентами - будуть пропонувати.

Кошти і зусилля будуть спрямовані в інший бік".

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Лекарства по рецептам и реклама - вещи не

совместимые, - говорят в ассоциации независимых телерадиовещателей. Ну, запретили рекламу

табака и алкоголя. И что, курить и пить стали меньше?

Катерина МЯСНИКОВА, исполнительный директор Независимой ассоциации

телердиовещателей: "В селах, в которых живут люди до тысячи человек. Там нет фельдшера. Люди используют эти лекарства не потому, что они не хотят к врачу сходить, а потому, что не к

кому сходить. Не надо перекладывать с больной головы на здоровую, с головы Министерства

здравоохранения и государства – на голову телерадиокомпаний".

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Где золотая середина - доступность лекарств

или доступность отечественной медицины? В своем законопроекте народные депутаты на этот

вопрос не отвечают. А тем временем мировая статистика проявляет многолетнюю

стабильность. Всемирная организация здоровья провела специальное исследование.

Неконтролируемый прием лекарств занимает 5 место в мире среди основных причин

смертности.

Віталій Бала: «Законопроект, який подав Президент, не планувався як законопроект, щоб декриміналізувати справу Тимошенко»

Радіо Ера-FM, Родео

Нова сесія подарувала нам нове слово, яке у всіх на слуху – «декриміналізація».

Ярина ЛАЗЬКО: Чи не кожного політичного сезону народні обранці поповнюють

словарний запас оригінальними та часом екзотичними словами та словосполученнями, які хоча

і не є новими, але в українських реаліях набувають нового сенсу. Згадайте про «тушок»,

«латифундії», «яєчні бої». Нова сесія подарувала нам нове слово, яке у всіх на слуху –

«декриміналізація».

Наші гості: Віталій Бала, директора Агентства моделювання ситуацій, та Євген

Копатько, соціолог.

Протягом минулого тижня депутати сперечалися, чи потрібно декриміналізувати статтю,

за якою судять екс-прем’єра України Юлію Тимошенко. Її не декримналізували у першому


33

читанні. Але кажуть, що це може статися під час другого розгляду цього законопроекту. Це

нормальний вихід з ситуації щодо Тимошенко та чи є він єдиним, зважаючи на розголос цієї справи у Європі?

Віталій БАЛА: Законопроект, який подав президент, не планувався як законопроект, щоб

декриміналізувати справу Тимошенко. Це готувалося під економічні господарські злочини.

Змістовна та функціональна частини законопроекту ставили зовсім інші завдання, чим депутати

хотіли вставити туди поправку. Чи кращий це вихід, чи не кращий, насправді, будемо бачити,

коли буде прийнято рішення. Любе рішення: або позитивне для Тимошенко, або негативне

рішення. В даному випадку, це не поганий варіант, щоб вийти з цієї ситуації. Хоча не думаю,

що самий кращий. Влада сама себе в кут загнала. З цією справою фактично наша країна буде

дуже гарно підкована в юридичних цих всіх питаннях. Вивчаємо і господарське і кримінальне

право.

Ярина ЛАЗЬКО: А можливо, ще й в заплутуванні законів?

Віталій БАЛА: І в заплутуванні. В даному випадку, я думаю, що це перейшло в таку

площину, коли треба прийняти рішення раз і назавжди. І почати рухатися трохи далі, бо це така «Ахіллесова п’ята» для влади, в яку завжди будуть бити і в середині країни, і на міжнародній

арені.

Ярина ЛАЗЬКО: Але в будь-якому випадку, якщо навіть стаття буде декриміналізована, і буде внесена стаття про декриміналізацію політичних злочинів, за якими судять Тимошенко. Це

стаття 365. То Юлії Тимошенко тоді потрібно буде сплатити державі борг? Борис Колесніков

сказав про те, що це 80 млрд. дол. Це якщо пройде десять років.

Віталій БАЛА: Насправді, чому така увага на Заході до цієї справи? Не тому що посадять

чи не посадять Тимошенко. Там мова йде про участь чи не участь Тимошенко у майбутніх

виборах. Це головна причина, чому Захід так серйозно виступає.

Ярина ЛАЗЬКО: Захід, я так розумію, що хоче бачити Тимошенко в парламенті?

Віталій БАЛА: Вони не розуміють, чому політик, який реально зробив це політичне

рішення, причому другий за популярністю, не буде приймати участь у парламентській кампанії. Такі речі для них не прийнятні. Я би хотів, щоб наші представники влади це зрозуміли та

виходили не з якихось політичних доцільності чи недоцільності. Вони фактично допомагають

зараз Тимошенко. Я не бачу серйозної загрози в сенсі виборів для діючої влади, якщо

Тимошенко буде брати участь у виборах. Чим довше «ця жвачка буде жуватися», тим більше

буде проблем для влади.

Ярина ЛАЗЬКО: Завтра очікується, що буде винесено вирок Юлії Тимошенко.

Принаймні, так обіцяв суддя Кірєєв. І БЮТ-Батьківщина збирають всіх знову біля Печерського

суду. Ми побачили вже, що коли вони ще влітку закликали людей приходити до суду, люди не

брали дуже активну участь в таких масових акціях протесту та мітингах. БЮТ тоді аргументував це тим, що всі люди у відпустках, що владою був обраний дуже гарний момент

для арешту Тимошенко. Сьогодні люди вийшли з відпусток. Чому вони не підтримують так

активно? Чому не вийшли на другий «помаранчевий» чи «біло-червоний» майдан?

Євген КОПАТЬКО: «В одну реку вступить нельзя». Ведь тут же дело не в летнем сезоне

и не в том, что кого поддерживают больше или меньше. Даже по социальным опросам,

различным, выходить по защите политических требований или на защиту каких-то решений не

готово подавляющее большинство украинцев. Ключевой аспект - политический. На фоне

достаточно пессимистичного отношения к институтам и органам власти и, по большому счету,

к оценке оппозиции. Расстановка сил, по большому счету, не меняется последние 5-6 месяцев,

независимо от того, есть суд над Тимошенко или его нет. Я думаю, что на рейтинговые позиции

партий, отношение к тем или иным партиям, в большей степени, повлияет именно то, какой

будет результат суда. Сама по себе юридическая процедура, конечно, имеет значение, но

результат суда будет иметь более значение в пользу той или иной политической силы. Я имею

ввиду, со знаком «+» или со знаком «-».

Ярина ЛАЗЬКО: Давайте спрогнозуємо варіант, якщо Тимошенко оголосять

обвинувачувальний вирок або якщо Тимошенко виправдають.


34

Євген КОПАТЬКО: Приговор, который будет подтвержден фактами и аргументами – это

удар по политической силе и по Тимошенко, в первую очередь. Если оправдательный приговор,

это удар по власти. Тут сложно сделать другие прогнозы.

Ярина ЛАЗЬКО: Влада сьогодні знаходиться «під перехресним вогнем». З одного боку, є

побоювання, що якщо Тимошенко засудять, вона дещо втратить свій рейтинг. А це дуже

важливо, бо рік до виборів залишився. З іншого боку, європейська спільнота, а нам потрібно

підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, вона може не зрозуміти цього кроку.

Євген КОПАТЬКО: Вы знаете, они вообще мало понимают, что происходит в наших

делах. У них есть некие стереотипы, некие взгляды на Украину. Я считаю, что они

придерживаются позиции, что должны выполняться их стандарты. Здесь очень сложная наша

внутренняя специфика. Объяснять там что-то очень проблематично. Если действительно

внятные и понятные действия буду здесь, то наверное, они понятнее будут на Западе. Относительно нашей внутренней ситуации, по большому счету, не так уже это влияет на

рейтинги. У Тимошенко – личный рейтинг. Она вторую позицию занимает довольно устойчиво.

Базовый электорат ее никуда не делся. Вопрос заключается в консолидации тех людей вокруг нее, а не вокруг другого представителя оппозиции. Это нужно четко понимать. На Западной

Украине постоянные кочевья. Если взять отдельный большой субрегион, то там идет постоянная борьба за первенство между Арсением Яценюком и Юлией Тимошенко. Выигрыш –

это лишний аргумент для мобилизации людей, которые вообще-то не являются чьим-то

твердым электоратом, но больше не любят власть, чем представителей оппозиции.

Ярина ЛАЗЬКО: Як Ви гадаєте, влада піде свідомо на зниження свого рейтингу і винесе

обвинувачувальний вирок Тимошенко чи все-таки піде на поводу в ЄС з тим, щоб до кінця року

підписати Угоду про асоціацію?

Віталій БАЛА: На мою думку, для влади краще винести вирок, який би не заборонив

приймати участь Тимошенко у виборчій кампанії. По тій причині, що по великому рахунку,

трохи загралися рейтингами. Для влади, як і для опозиції, на мою думку, найголовніше –

повернути кредит довіри людей. А потім вже говорити про якісь рейтинги. Насправді, це

рішення, яке було би позитивним для Тимошенко – це був би одним з елементів, кроків

повернення довіри людей до того, що інститути влади в Україні починають працювати для

людей та правильно. Зараз в цьому є дуже великі сумніви. Цей рівень недовіри як для влади, так

і до опозиції, насправді, в майбутньому буде проблематичним для любої політичної сили, яка

буде мати влади. Бо ці інститути якраз зараз достатньо дискредитовані в очах суспільства та

продовжують далі ці речі робити. Знайти аргументи для того, щоб винести обвинувачувальний

вирок, достатньо важко. Ви бачили, як відбувався цей суд. Не треба бути великим фахівцем в

юриспруденції, щоб зрозуміти, що не все так добре, як говориться.

Ярина ЛАЗЬКО: Ви зараз говорите про те, що потрібно відновлювати довіру народу до

влади. Владний інститут має сьогодні реальні механізми, як це можна зробити. Наприклад, у

програмі «Ранковий іспит» ми говорили про те, що відмінене мито на експорт зерна. Це один з таких прикладів. А що може зробити опозиція в тому вигляді, в якому вона сьогодні існує? Як

вона може вплинути на інститути влади?

Віталій БАЛА: Опозиція має давати ті пропозиції для суспільства, які мають бути

зрозумілі та альтернативні. Наприклад, чому не дати якийсь законопроект серйозного

соціально-економічного значення і виступити, що вони готові дати це владі, що вони також

будуть нести відповідальність за вирішення цього питання, яке дуже турбує людей. І що тоді владі залишається робити? Вона або приймає ці проекти.

Ярина ЛАЗЬКО: Або не приймає, що вона і робить.

Віталій БАЛА: В результаті опозиція завжди в плюсі. Я особисто не чув якихось

геніальних пропозицій від опозиції.

Ярина ЛАЗЬКО: В проекті Державного бюджету було кілька від опозиційних сил.

Віталій БАЛА: Те, що вони говорять, що ті – погані, а вони – хороші, це я чую. Люди

цього не розуміють. В цьому є серйозна проблема для опонентів влади. Поки вони не будуть

говорити зрозумілі речі, причому реально при комунікаціях з людьми, я думаю, що в них


35

будуть постійно проблеми, і говорити про те, що можуть якось вплинути на владу, м’яко

кажучи, зовсім некоректно. Враховуючи той же рівень недовіри, який є до опозиції. 20 років ті самі обличчя, які вже всім набридли.

Ярина ЛАЗЬКО: Чи є сьогодні у суспільства така потреба на об’єднану опозицію?

Євген КОПАТЬКО: Безусловно, у той части, которая не принимает власть или негативно

относится к представителям власти, есть некий запрос. Но учитывая, что сегодня она

раздроблена и, как минимум, 3-4 есть достаточно влиятельных человека, которые представляют

оппозицию, то здесь уже эта проблема носит перманентный характер. Этот процесс начался не

сегодня и не вчера. Это все заложено было 2004 годом, когда объединилась под определенными

знаменами группа людей с лозунгами, которые поддержала половина Украины. И быстрый

перманентный конфликт внутри этой среды привел к тому, что буквально через 8 месяцев,

после того как произошли «оранжевые» события, произошел раскол. И этот раскол

присутствовал до президентских выборов, и остается и сейчас. Тут ничего удивительного нет, потому что амбиции людей, разнополярные взгляды представителей власти и оппозиции сейчас

привели к тому, что договорится в этой среде очень сложно.

Ярина ЛАЗЬКО: Ви говорите про те, що 20 років одні й ті ж люди. Вони вже приїлися,

їм не довіряють. Вони вже показали, на що здатні. Чи можемо ми побачити нові обличчя у

парламенті, зважаючи на те, що може бути прийнятий новий закон про вибори?

Євген КОПАТЬКО: По поводу принятия закона о выборах, вовсе не обязательно, что

появятся новые лица. Если ты палитру не меняешь, то лица от этого не появляются. С другой

стороны, формально, в принципе, мы уже получили новых старых политиков. В конце концов,

легитимизировался у власти Арсений Яценюк. Отчасти этот запрос был выполнен в 2010 году,

особенно на местных выборах. У Сергея Тигипко были неплохие позиции. Но он сейчас свою

политическую карьеру в этом контексте и в этом смысле обнулил. По результатам местных

выборов более чем в 10 регионах победили местные политические проекты. То есть, некоторая

ротация произошла. Но в таком глобальном масштабе, безусловно, нет.

Ярина ЛАЗЬКО: В глобальному масштабі ми можемо чекати, що у 2012 році у жовтні до

парламенту прийдуть нові люди?

Євген КОПАТЬКО: Безусловно, в парламент придет много новых людей,

представляющих различные политические силы. Ротация внутри Партии Регионов, БЮТа, Фронту змін, еще каких-то политических сил происходит. То есть, в парламент просто пройдут другие депутаты. А вот насчет того, будут ли люди, которые возглавят ТОП-политику, здесь

вопрос остается открытым.

Ярина ЛАЗЬКО: Ви зараз говорите про мажоритарників?

Євген КОПАТЬКО: Я думаю, что в список будут включены некие знаковые люди,

которые, может быть, не были какое-то время представлены в парламенте или вообще не были

представлены.

Ярина ЛАЗЬКО: Чи Ви говорите про укрупнення партій? Ми спостерігаємо, як одна з політичних партій розширюється?

Євген КОПАТЬКО: На самом деле, процесс укрупнения тоже не значит, что придут

новые люди. Этот процесс, по большому счету видели в 2005 году, когда некоторые партии

пошли в виде блоков, а некоторые после слияния. У регионалов уже этот опыт был и, кстати,

успешный опыт. Он показал себя более эффективным, чем блок Юлии Тимошенко или

Ющенко, потому что Ющенко ругает своих оппонентов значительно меньше, чем его ругают

бывшие сторонники.

Ярина ЛАЗЬКО: Більше того, жодна людина з команди Ющенко не сидить за ґратами.

Євген КОПАТЬКО: Более оскорбительных высказываний в адрес бывшего президента

от нынешней власти мы не слышим, а слышим от бывших партнеров. Это важно понимать по

той причине, что блоковая позиция ничего не решает в плане привлечения новых лиц.

Появляющееся новое лицо – это фактор действий человека либо политической силы. Тогда мы

можем видеть «яркие звезды на горизонте».


36

Ярина ЛАЗЬКО: Чи не нагадує Вам укрупнення одної політичної сили іншими

провладними політичними партіями ситуацію, яка свого часу відбувалася в Росії. Я маю на

увазі «Единую Россию»?

Віталій БАЛА: Ні, не нагадує. Ці паралелі трохи не зрозумілі. По тій причині, як казав

Леонід Кучма: «Україна – це не Росія». В Росії все було трохи по-іншому. Там дві політичні сили об’єдналися. Зараз там ще одна є. Вони знову намагаються робити якісь проекти. Треба

розуміти, що піти до двопартійності, про яку зараз почали говорити, то я би сказав, що зараз ми

маємо двополюсність, а не двопартійність. Є влада, є опоненти.

Ярина ЛАЗЬКО: Опоненти, але не опозиція.

Віталій БАЛА: Вони не можуть бути опозицією, бо вони також були у владі. Якщо

розкидати наших політиків, як карти, то можна не розібратися, хто - в опозиції, а хто – у владі. Бо себе почувають добре як в опозиції, так і навпаки. Але ця двополюсність якраз унеможливлює появу нових людей. Бо коли таке сильне протистояння цих двох полюсів, то

вони не дають конкуренції та якихось пропозицій для суспільства. Як би там не говорили про

мажоритарну, що це погано, я думаю, що в тому може бути якийсь певний шанс, що може хтось

дійсно засяяти на місці влади. Я би таких людей підтримав. Я би на місці влади знаходив би

авторитетних моральних лідерів в регіонах, і навпаки, їх би підтримував, щоб трохи розширити

базу підтримки для рішень, гіпнозувати владі свої рішення в очах людей. Для цього їм треба на

щось спиратися. Якщо вони підуть таким шляхом, я думаю, в них є непогані шанси рухатися

далі. Якщо вони знову підуть, як наші політичні партії, зазвичай, роблять: тільки своїх, тільки

жорсткий список – я думаю, що люба політична сила, в цьому випадку, буде йти потихеньку в

глухий кут, не розуміючи, що вона потім в ньому опиниться та не розуміти, як так сталося. Наприклад, Ющенко, про якого ми говорили.

Ярина ЛАЗЬКО: Тобто укрупнення партій не обов’язково означає те, що ця партія потім

буде на гребні слави за якийсь певний період часу?

Євген КОПАТЬКО: Системная работа всегда держит на какое-то время «на гребне

успеха». То ли на высоте рейтинга ту или иную политическую силу либо пару политических

сил. Я считаю, что на сегодня процесс слияния большого превращения рейтинга не дает. Тут не

надо строить иллюзий по поводу того, что перейдет Тигипко в Партию Регионов, и

автоматически его проценты будут прибавлены к Партии Регионов. Но с другой стороны, это

показывает относительное единство представителей власти. Здесь есть некий маркер, который

свидетельствует о том, что пока внутренние конфликты не вышли так сильно наружу или если

они есть, то присутствуют в некой латентной форме, что это привело бы к какому-то

конфликту. Во всяком случае, на сегодня. Следующий момент, если действительно сравнивать

с Россией возможности Украины, безусловно, вспомните двухполярный мир. То сближение

неприсоединения могло влиять на противостояние США и СССР. Если взять возможности

какой-то трансформации политического общества, то это помимо тех идей и вызовов, которые

сложатся, если будет адекватный ответ, речь будет идти на опережение, то тогда, я думаю,

успех возможен.

Ярина ЛАЗЬКО: Можна говорити про побоювання того, що в нас є двополярна

політична система сьогодні в Україні, та якщо вона залишиться, що вона представлятиме не всі прошарки населення?

Євген КОПАТЬКО: Это не важно. Там не идет речь о власти и оппозиции. Речь идет о

двух оппонентах, которые присутствуют во власти. Сейчас во власти присутствует большее

количество представителей оппозиции, че это было в 2005 году.

Ярина ЛАЗЬКО: Ці вибори будуть дорожчими ніж попередні парламентські чи

дешевше?

Євген КОПАТЬКО: Категорически дороже. По сравнению с 2002 годом, если взять

мажоритарную систему. Те выборы были «очень невинны» по сравнению с теми, которые

будут сейчас. В те времена нарушений было мало, борьба была достаточно честная, «грязи»

было меньше. Пройдя путь всех выборов в Украине, начиная от Советского союза и заканчивая

2010 годом, могу сказать, что многие мажоритарщики просто не понимают своего «счастья»,


37

куда они ввязываются и что это будет за жесткая и серьезная борьба. Потому что конкуренция

будет очень жесткая, технологиями владеют практически все, ресурсы будут очень большие. По

сравнению с выборами, которые были в 2002 году, то была разминка.

Ярина ЛАЗЬКО: Які регіони сьогодні найбільш нестабільними залишаються з точки зору

перетягування канату і зміни по кілька разів політичного лідера?

Віталій БАЛА: Західні регіони із виключенням, можливо, частково Закарпаття, а п’ять

інших областей, я думаю, якраз і буде найбільше точитиметься боротьба. Тому що там буде

багато бажаючих на одне місце. Саме цікаве, що так звані демократичні кандидати будуть себе вести зовсім не демократично. Я не виключаю, що в деяких Центральних регіонах може бути

серйозна боротьба. Але якщо говорити по Західні і там будуть воювати між собою націонал-

демократи, то в Центральній частині можуть претендувати на хороші результати представники

влади.

Ярина ЛАЗЬКО: А що стосується Півночі країни і столиці?

Євген КОПАТЬКО: Это предмет темный и исследованию непонадлежит. (шутка). На самом деле, сейчас довольно непредсказуемая ситуация. Потому что я видел рейтинги

последнего месяца или последних нескольких месяцев. Технически эту информацию получить

очень сложно.

Ярина ЛАЗЬКО: Хто в Києві сьогодні дихає кому в потилицю?

Євген КОПАТЬКО: Есть два фаворита : Кличко и Попов. Но разрыв между ними то

говорят двукратный, то говорят практически в несколько процентов.

Ярина ЛАЗЬКО: Я мала на увазі парламентські вибори наступного року.

Євген КОПАТЬКО: Здесь картинка более легкая. Симпатии по Киеву очень сложно

поднять у киевлян. Выборы 2008 года показали, что выборы по партийным спискам и мэрские, говорят, представленность партии имеет меньше значение, чем персональное влияние. Здесь

имеют позиции Арсений Яценюк, БЮТ, Кличко. У Регионалов есть какой-то электоральный

ресурс, относительно небольшой. Может, у Катеринчука есть позиции. Но дело в том, что здесь

есть понятие как партийный список. Есть понятие, если будет мажоритарный округ. И здесь это

будет сложнее разделить. Иногда бывают такие парадоксы, что за партию голосуют как за

партию одну, а за личность голосуется, как представителя другой политической силы. Такое

тоже возможно.

Ярина ЛАЗЬКО: Якби вибори відбулись вже сьогодні, то які політичні сили мали б

найбільше шансів потрапити в парламент?

Євген КОПАТЬКО: Эту перспективу мы так категорически утверждать не можем.

Особенно в нашей стране. Регионалы. БЮТ, Арсений Яценюк – это три первые места. За

последние пять месяцев взаимоотношение между ними осталось на том же уровне. Кто-то

подтянулся, кто-то чуть подсел. У коммунистов неплохие позиции.

Ярина ЛАЗЬКО: У них постійних електорат є?

Євген КОПАТЬКО: Мало того, что левое поле практически очищено. Там нет ни

Витренко сейчас, ни Мороза. То есть там амбиции есть левых сил, но очень сложно кроме

коммунистов кому-то там работать.

СЛУХАЧКА: Київ. Чи не смішно Євгену Копатько? Я іноді Вас чую та думаю, чи це

заробляння грошей, чи це дійсно позиція. Колись я чула в якійсь програмі, що об’єднання

українців може бути тільки за рахунок матеріальних благ. Всі країни світу, які успішні, вони всі об’єднуються навколо національних традицій. Я розумію, що для Вас це чуждо, як і для Вашого

президента. Тому що українська культура – це одна з самих старих культур. Мова – одна з найкрасивіших мов в Європі. Історія також у нас своя.

Євген КОПАТЬКО: Я думаю, что я достаточно четко выражаю свою мысль

относительно национальной идеи, того, что объединяет украинцев, есть очень много символов.

Есть много тем, которые могут стать предметом объединения и предметом раздора. Речь идет о

том, что может улучшить жизнь. Мы когда задавали вопрос о национальной идее, кстати,

воспринимали люди абсолютно нормально различных политических взглядов. Речь идет о том,


38

что если жизнь в стране станет лучше, легче будет людям договариваться внутри страны.

Относительно вопросов нашей истории, культуры, языка эта тема является предметом

обсуждения. Вопрос одной точки зрения - это не значит, что кто-то претендует на истину

последний инстанции.

Ярина ЛАЗЬКО: Є сьогодні в Україні політична сила, яка була б здатна хоч приблизно

об’єднати людей навколо українців, навколо національної ідеї?

Віталій БАЛА: Ця двохполюсність, яка зараз у нас існує – це якраз є результатом цієї політичної боротьби, яка була навіть політичною війною. В даному випадку, говорити про те, щоб об’єднувати - це треба модернізуватися всередині самим політичним силам і трошки по-

іншому подивитися на те, яким чином вести боротьбу політичну з конкурентами. Якщо вони це

зможуть зробити, то чому б і ні? Якщо ні, то як кажуть, нічого не буває вічного і поганого, і доброго. Але в будь-якому випадку, треба розуміти, до того часу поки аргументація буде тільки

в тому, що вони - погані, а ми - хороші, це не буде об’єднуючим. По великому рахунку,

політичні сили мали б між собою конкурувати в тому, яким чином вони будуть робити краще

життя українців. Але мали б конкурувати тими інструментами,якими вони будуть це робити. В

даному випадку, мова про це не йдеться, коли йде якась політична, виборча компанія. Боюся,

що і перед цими виборами головний акцент буде зроблений на негативні емоції людей. Їх

будуть лякати своїми опонентами, мобілізувати, щоб вони приходили на вибори. Хотілося б,

щоб цього не було. Будемо намагатися робити так, щоб цього не сталося, але я чомусь

відчуваю, що буде знов.

Ярина ЛАЗЬКО: Законопроект містить пункт, що у бюлетені буде відсутня графа «проти

всіх». Українці сьогодні готові йти на вибори?

Євген КОПАТЬКО: Сейчас некая легкая демобилизация. Меньше людей заявляют о том,

что они пойдут на выборы. Относительно того, как повлияет эта графа, я предполагаю, что

ничего критичного в этом нет. Это может быть как элементом политической борьбы.

Единственный раз наблюдал за много лет это в России, во Владивостоке, когда «против всех»

победили на выборах мера или Госдуме.

Ярина ЛАЗЬКО: Але я маю на увазі той електорат, який готовий проголосувати, готовий

прийти, але проголосувати «проти віх» тому що жоден з мажоритарників, якщо повернемося до

змішаної системи, його не влаштовує.

Євген КОПАТЬКО: Люди, если «ломают копья» по поводу этого утверждения, то для

меня с точки зрения, профессиональной, чисто человеческой, просто не влияет. Для меня

фактор значения «против всех» значения не имеет. Вопрос, повлиять этой графой на то, чтобы

каким-то образом изменить ситуацию, не сможет.

Віталій БАЛА: Я намагаюсь донести істину, що крім того, що в нас Конституція, право,

що ми маємо йти на вибори, а в нас ще є обов’язок, коли ми вибираємо. Я не розумію тих

людей, які приходять, стоять в черзі для того, щоб поставити напроти «проти всіх» якусь

закарлючку. Це не є активна позиція людини, яка живу в своїй країні.

Ярина ЛАЗЬКО: Нема з кого вибирати, але людина не хоче, щоб його бюлетень був

якимось чином використаний.

Віталій БАЛА: Давайте, просто людина піде, напише щось від руки, зіпсує свій

бюлетень. Ніяких проблем в цьому нема. Чи треба залишати, чи не треба це питання до

фахівців. Я вважаю, що все, що забирається, це неправильно. Тобто, висловлюючи своє негативне ставлення до людей, які йдуть і голосують «проти всіх». Я вважаю що має бути така

графа, щоб люди мали право робити те, що вони хочуть.

СЛУХАЧ: Виктор Федорович, Житомир. Я не являюсь политологом и не зарабатываю

деньги. Стоит два вопроса: приговор завтра и рейтинги или готовый народ. У меня

родственники в 12-ти областных центрах. Мы общаемся. Я никогда не был сторонником Юлии

Тимошенко. Но все здравомыслящее люди понимают, что это не суд, а расправа. Юлия

Тимошенко совершила две ошибки: дала себя втянуть в это. Судье надо было сказать, вы

хотите меня посадить? Посадили и все, больше не отвечать ни на какие вопросы. И тут было бы

все ясно и четко. За ее спиной собрались люди, которые не способны сейчас что-либо сделать.


39

Что касается рейтингов, сейчас нужен лидер. Мне приходится, как КГБ-му сотруднику

общаться с правоохранительными органами. Никто эту власть поддерживать не будет. Сейчас

только дай толчок, и сметут.

Євген КОПАТЬКО: Слушатель действительно выступил на уровне эксперта. Он выразил

свою позицию. Спорить или комментировать ненужно. У него четкая позиция со своей

аргументной базой, что вызывает уважение.

СЛУХАЧ: Павел, Днепропетровск. Как вы относитесь к тому, что недавно в

Государственной Думе хотели принять закон о двойном гражданстве? В свое время в 2004 году

Виктор Федорович тоже хотел принять закон о двойном гражданстве. Исходит ли из этого

всего, что теперь в Украине народ Украины не будет голосовать? Если, например, власти

имущей не будет доставать на выборах несколько миллионов голосов, то она всегда может пойти к стране-соседке и договорится об этих миллионах.

Віталій БАЛА: Це цікава гіпотеза. Я, коли вчився в університеті, в мене був

одногрупник, він був громадянином Греції та Німеччини. Коли він мав служити, то відмовився

від громадянства німецького, щоб не служити в тій армії. Я думаю, що тут багато моментів.

Починаючи з податків, як платити. Я не думаю, що Україні, тим чи іншим чином, треба цю

ситуацію подарувати.

СЛУХАЧ: Сергей, Киев. Товарищ Копатько, я никогда не вижу, чтобы Вы критиковали

нынешнюю власть. Неужели ее не за что критиковать? Все ж прекрасно знают об украденных

нефтяных вышках, о Межгорье, о Фирташе.

Ярина ЛАЗЬКО: Мені здається, трошки інші завдання у політологів, соціологів.

Євген КОПАТЬКО: Насчет критики это вопрос спорный. Иногда говоришь людям,

которые представляют власть, такие вещи, которые в эфире лучше не произносить. Эта

специфика нашей работы. Просто не все идет в открытую.

СЛУХАЧ: Михайло, Миколаїв. Я вважаю, що якщо влада не зуміла доказати особисту

вигоду Тимошенко у газових угодах, то вона повинна йти на вибори, і хай люди їй дають

політичну оцінку. Відносно законів, які Янукович вніс в ВР про декриміналізацію

господарської діяльності в Україні, за якими можна красти та нести кримінальну

відповідальність, а вкрав, відкупився в суді і йди далі кради, я вважаю, що за це Януковича

самого треба притягати до кримінальної відповідальності. Хто за цим судовим процес ом

Тимошенко стоїть?

Віталій БАЛА: З приводу декриміналізації я не погоджуюся з слухачем. Тому що Грузія

в 2005 за рахунок такого закону досить поповнила свій бюджет. Це був певний поштовх,

стимул. Більш того, ми тут говоримо про ті речі, які ми ще самі до кінця не знаємо. Я не думаю,

що радіослухач, як і я, тут повністю почитав всі статті цього закону і ми зрозуміли, про що ми

говоримо. А у цьому законі є один великий плюс – це те, що тепер неможна буде давити на

середній та дрібний бізнес чиновникам. Великий бізнес сам може захиститися. А малий та

середній сам не може захиститися. Я думаю, що цей закон звузить можливості чиновників для

того, щоб впливати на бізнесменів.

Ярина ЛАЗЬКО: Законопроект 92-21. За вчинення злочинів у господарській сфері замість покарання замість позбавлення волі пропонується запровадити санкцію у вигляді штрафу. Якщо великий бізнес підпаде під дію цього закону, то що йому коштує заплатити

кілька мільйонів державі.

Віталій БАЛА: У моїх знайомих є один знайомий хлопець, якому ще не довели 10 тис

грн., що він ніби щось таке зробив і присудили йому п’ять років. Є конкретні долі людей. І багато хто не мав б сидіти. Я думаю, що в любому можна найти позитиви чи негативи. В

даному випадку, мені здається, що це напрямок правильний.

Ярина ЛАЗЬКО: Тобто коли цей закон буде прийнятий, то кількість людей у СІЗО, за

ґратами зменшиться.

Віталій БАЛА: Мова ж не йде про злочинців. Мова йде не про чиновників. З корупцією

треба законодавство приймати жорсткіше. В даному випадку, легко сказати, що буде красти і


40

буде відкуплятися. Але слова не йде про красти. Крадуть ті, хто допущені до бюджетних

грошей, чиновники.

Ярина ЛАЗЬКО: Тобто активізувати дію закону Про корупцію і його більше доводити до

оптимістичного вигляду, щоб люди дійсно могли відповідати. Але інше питання – питання

ілюстрації.

Віталій БАЛА: В чому плюс нині діючої влади? Я вважаю, що вони зробили саму

геніальну річ – вони почали ломати систему, яка нам лишилася з часів Радянського союзу.

Якщо вони не здатні це довести до кінця, значить, це зроблять інші. Але те, що вони почали це

робити, це великий плюс для нашої України в майбутньому. Можна критикувати, що все

погано, але треба переходити до об’єктивності. І перестати ділитися на два полюси. Займати

позицію чи в одному полюсі, чи в іншому. Це шлях в нікуди.

РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.ua · Інформаційне управління...

Documents

Transcript of РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.ua · Інформаційне управління...